❦
Вівторок, 13 травня 1879
Полотна Амелі, етюд старого Фуско, написаний тоді ж, коли я робила свій перший живопис в ательє. Звичайний етюд. І жахливий портрет якогось дуже простацького пана. Крісло в Брезло намальоване погано, жінка наче трохи за нього чіпляється, бо воно немовби хилиться до глядача. Шкода. Я згадую Бонна, бо в нього є правда, і Брезло, бо мені здається, що всі її спокійні тони співають. Я не припускаю, щоб робили, як Лефевр, ті самі пальці ніг усім своїм жінкам — це мене дратує й лютить.# Mardi 13 mai 1879
Пообіддя цілого цього тижня присвячені Салонові й таке інше.
Les après-midi de toute cette semaine sont consacrées au Salon etc.
Перше обличчя, яке ми зустрічаємо, — це Блан, що пристає до нас, ніби нічого й не сталося; та невдовзі ми його кидаємо й ідемо дивитися шедеври з пані Ґавіні, яка робить досить кумедні зауваги.
La première figure que nous rencontrons c'est Blanc qui se joint à nous comme si de rien n'était; mais nous le lâchons bientôt et allons voir les chefs-d'œuvre avec Mme Gavini qui fait des observations assez drôles.