❦
Неділя, 27 квітня 1879
Наше звичне товариство і пані Ґавіні, з якою я їду проїхатися Булонським лісом. Чумаков, художник, приходив по свою доньку, яка є справжньою красунею, але ми лишаємо її на обід, а з нею й пань де Байєль, де Музе й де Дайєнс, Мультедо і Філіппіні. Панна Черницька — на сцені читайте Черні — ревіла найнеймовірнішим і найнезвичайнішим робом. Дайєнс, Мультедо і я сховалися в ательє, щоб поговорити дотепно; Філіппіні й Діна приєдналися до нас під приводом, що такий гарний і могутній голос слід слухати здалеку.# Dimanche 27 avril 1879
Цей Мультедо сказав мені, що я чарівна язичниця, що я холоднокровно дивилася б, як ріжуть дві тисячі гладіаторів, але сама битися не зійшла б: «надто патриціанка для цього», що я можу запалювати, але ніколи не зачаровуватиму, тощо — речі такого ґатунку, де Дайєнс відповідав, а я слухала всі ці студії, гіпотези та інші «замазано: лестощі», вряди-годи вставляючи своє слівце.
Ce Multedo m'a dit que je suis une adorable païenne, que je verrais égorger deux mille gladiateurs de sang-froid, que je ne descendrais pas combattre moi-même: "trop patricienne pour cela", que je puis enthousiasmer mais que je ne charmerai jamais, etc. des choses dans ce genre, de Daillens répondait et j'écoutais toutes ces études, hypothèses et autres [Mot noirci: flatteries], moi, en jetant ça et là mon mot.
Ну й наробила ж я гарних справ цього вечора, слово честі; тільки осяйний Мультедо дорікає мені, що я не міняю своєї вдачі, що я завжди така кпинниця, завжди Ювенал... ось якою ви мене бачите; мені лестить, що я дала привід для стількох промов...
J'en ai fait de jolis ce soir, parole d'honneur, seulement l'illustre Multedo me reproche de ne pas changer d'esprit, d'être toujours telle moqueuse, toujours Juvénal... que vous me voyez, je suis flattée d'avoir fourni tant de discours...