Субота, 22 березня 1879

Тло й волосся гарного тону, загалом справа йде, тепер мальовничіше, продовжуйте і т. д.
А потім — до Версаля. Завдяки чайовим білетери президентської ложі дуже запопадливі; усюди повно люду, і засідання було доволі бурхливе. Затверджений Кассаньяк походжав поважно, аж підлога вгиналася під його важкими кроками, час від часу перебивав і стояв перед усіма, схрестивши руки, з гордо піднятою головою, з пихатим виглядом. І нащо цей довготелесий чортяка одружився? Ото дурень...
Тепер я знаю їх усіх в обличчя, як і вони, мабуть, знають мене.
Робер Мітчелл, якого Блан мав мене відрекомендувати, але це зірвалося, бо той дістав удар шпагою на дуелі й проваландався з цим шість тижнів, а потім усе забулося, і Бланів план провалився. Тільки, благаю, не думайте, що я говорю так само, як пишу. Цей Робер Мітчелл, кажуть, найдотепніша людина на світі, і Блан хотів полестити нам обом, познайомивши нас.
Пані Гавіні сказала, що відрекомендує мені його. Та все це повергає мене у відчай! Це не те, що треба. Треба було б приймати у себе! Не говорімо про це, надто сумно.
Я бачила пана Арно: він дуже високий, стрункий, дуже добре збудований, тримається гарно, хоч і зовсім молодий. Волосся, борода й очі чорні-чорнющі, бронзова шкіра, флорентієць п'ятнадцятого століття. Дуже вродливий. Він двічі заходив до нашої ложі: раз — щоб привести друзів, а вдруге — щоб побалакати з тими самими друзями. Тітка вже вважає, що це кохання. Я не вірю в нічого доброго для себе, але це бодай якась розвага; я подбала про свій туалет заради цієї бронзи. Зворотна дорога прісна. З нами старий Ларре й пан д'Аріст, якого я не люблю, та, звісно, Гавіні.
Від звуку голосу Кассаньяка мені здалося, що до мене повернулися всі спогади, які проносилися в моїй голові з четверга, мов тіні...
Та сьогодні ввечері я не годна й двох слів зв'язати. Ми повертаємося з театру з Гавіні. Пан Дюге приніс цукерки, але оперета нудна. А тепер я піду й ляжу на килим перед каміном, на добрий східний килим; коли маю час, я дуже люблю отак подрімати в кріслі чи на підлозі. Мені здалося, що обранець Кондома не дуже мною займався... відносно.