Субота, 8 березня 1879

Я спробувала ліпити, але ніколи не бачила, як це робиться, і нічого не вмію.
Жардиньєрки й вази повні фіалок. Вони простоять довго, бо посаджені в землю. Блакитний атлас, ці фіалки і світло, що ллється згори, арфа... ані звуку, ані душі... Не знаю, чому я так боюся села; я його не боюся, але й не шукаю, так само, як., одне слово, усе це чудове, щоб відпочити, та я ж не стомлена. Мені нудно.