Неділя, 23 лютого 1879

Дурасов тут, знаєте, і дуже приятелює з моєю родиною, яка завдає мені турбот і прикрощів.
Ми вийшли лише ввечері, щоб подивитися на квіткове корсо. Удень корсо було на набережній Англійців, а ще перегони ослів із джентльменами-наїзниками. Я нізащо не хотіла б показуватися там. Гидко й подумати, яка погань відіграє там роль, тоді як пані Тютчева та безтурботність моїх матусь занапастили нас тут. Я не заздрю розкошам цього раю, мені було б прикро ним заразитися, але я лютую від думки, що є люди, які вважають, ніби я...
Учора ми їздили до Монако. Яке ж огидне це царство кокоток — скільки не кажи, все буде мало. Я зайшла до залів лише на десять хвилин, та мені й цього вистачило, бо я не граю. Пані Абаза, що приїхала на театр, висловила свій захват від зустрічі зі мною. Ми послухали комічну оперу в новій залі, яка дуже гарна й за останньою модою. Робота Гарньє!
навскоси
Обидва розписи у вестибюлях чарівні з цією штукою з електричним освітленням.
Сьогодні ввечері на параді ми помітили красеня Ґотьє. У «London House» мене відрекомендували братові Маркуара.
Біковський тут.
Я гуляю в сутінках і милуюся морем та небом.
Які барви, яка прозорість, яка чистота, які пахощі!

Примітки

В оригіналі англійською: «gentlemen-riders». ↩
В оригіналі англійською: «the théâtre» — Марі вставляє англійський артикль the перед французьким словом. ↩