П'ятниця, 14 лютого 1879

Малий Караджорджевич приходив учора, і я доручила йому купити мені порцелянові вази — він має смак.
Стривайте! У середу ввечері я була в Музе. Вона зажадала, щоб я була присутня на її першому великому вечорі, на відшкодування за нездужання, яке спіткало її доньку в Опері. А та просто запізно поїла й випила. Ох же я й нудилася!! Кажу «нудилася» за звичкою, бо я вже не нуджуся; аби тільки до мене ніхто не озивався й щоб я могла думати про те, що мене цікавить чи розважає...
Народу було багато — і де вона тільки виловлює цих людей! Тож я змогла усамітнитися, поки господині дому розносили свої святкові усмішки серед своїх чудових гостей.
Я волію жити так, як живу...