Середа, 29 січня 1879

Цілий день я думаю про синє море, білі вітрила, небо, сповнене світла...
Повертаючись із ательє, застаю Потєхіна. Цей старий гриб каже, що за тиждень їде до Рима, і, говорячи, згадує Каторбінського, мого вчителя, та інших... А я мало не мліючи перед цією перспективою сонця, старого мармуру серед зелені; руїни і статуї, церкви. La campagna!
Ця пустеля — так, але я обожнюю цю пустелю, і, слава Богу, є й інші, хто теж її обожнює. Ця божественна, мистецька атмосфера. Це світло, від думки про яке мені хочеться плакати з люті, що я тут. Я знаю там малярів!

Примітки

La campagna — італійською: римська Кампанья, безлюдні околиці Рима, всіяні стародавніми руїнами; улюблений мотив пейзажистів.