Субота, 11 січня 1879

І навіть малярство! Брезло знайома з митцями, ходить до великих майстрів, бачить їхні майстерні; а я! В ательє думають, що я буваю у світі й маю там усі можливі знайомства, а це разом із моїм багатством відділяє мене від інших і не дозволяє мені просити в них чого-небудь так, як вони роблять це між собою, щоб піти до якогось маляра чи відвідати чиюсь майстерню... Уявіть собі всю глибину мого нещастя.
Амелі щиросердо мене ненавидить, біс його знає чому, але вона чемна й навіть люб'язна. З рештою я в добрих стосунках. Я хотіла б помиритися з Брезло, яка була б мені цінна, та не маю охоти: вона брехлива, а часом і фальшива, хоч і має славу прямоти та різкості, — і саме це мені найбільше неприємне. Це понівечена натура, і поряд із добрими рисами знаходиш у ній злостивість, ницість і навіть боягузтво.