❦
Понеділок, 6 січня 1879
Lundi, 6 janvier 1879
У майстерні маленький бунт. Я зробила «Кассаньяка», як завжди в таких випадках, і оскільки ці жінки не звикли до промов, вони не знайшли що відповісти. Ах! Тепер Брезло дуже шкодує, що нехтувала мною. Амелі люта, Амелі ласуня, а інша мовчить.
Il y a une petite émeute à l’atelier. J’ai fait Cassagnac comme d’habitude dans ces occasions et comme ces femmes-là ne sont pas habituées à des discours, elles sont restées à court. Ah ! Breslau est bien fâchée à présent de m’avoir négligée. Amélie, la féroce, Amélie la gourmande et l’autre se tait.
Я гуляла з пані Ґавіні. Це маленьке віконце у світ дратує мене невимовно. Коли я поверталася сама, близько пʼятої, вже стемніло, і я плакала в екіпажі. Ні, бачите, я не здатна пробити собі дорогу самим лише везінням, як ті... кому це вдалося. Я не знаю ні що робити, ні як! Немає в мене такого хисту!.. і всі інші пропадуть через брак саме цього. Пані Ґавіні була вчора у принцеси Матильди, яка приймає все, що є елегантного, розумного й мистецького. Це маленький двір. У мене був гарний голос, який міг би відчинити мені чимало дверей; салонна співачка з таким голосом була б скарбом... Але цього голосу в мене вже немає, у мене немає нічого, крім низького, принизливого страждання, якому немає рівних.
Je me suis promenée avec Mme Gavini. Cette lucarne ouverte sur le monde m’énerve plus qu’on peut dire. En rentrant seule, vers cinq heures il faisait noir, j’ai pleuré dans la voiture. Non voyez-vous, je ne suis pas capable de me faire pour rien qu’avec de la chance comme celles... qui l’ont pû. Je ne sais ni quoi ni comment faire ! Je n’ai pas cet esprit-là !... et tous les autres vont s’en aller faute de celui-là. Mme Gavini était hier chez la princesse Mathilde qui reçoit tout ce qui est élégant et intelligent et artiste. C’est une petite cour. J’avais une belle voix qui pouvait m’ouvrir bien des portes, une chanteuse de salons avec une voix pareille serait un trésor... Mais je n’ai plus cette voix, je n’ai rien qu’une souffrance basse, humiliante, à nulle autre pareille.
Я складу жалібну пісню, як Одіффре. Робінсон... вона не заміжня, їй, кажуть, тридцять років, але вона хоч розважалася, вона танцювала, вона бачила світ.
Je vais faire une complainte comme celle d’Audiffret. La Robinson... elle n’est pas mariée, elle a trente ans, à ce qu’on dit, mais elle s’est amusée elle, elle a dansé, elle a vu le monde.
Та невже справді можливо, щоб Бог був глухий! Бог милості, доброти, милосердя... а для мене слід казати «злиднів і вервиці»1, як для Дивовижного. Я втомилася, втомилася, з мене досить! Не знаю, що мене стримує від того, щоб кинутися з вершини Тріумфальної арки! Річ у тім, що я хочу залишити по собі статую, а якщо відкладу, може, вже не матиму мужності.
Mais est-il vraiment possible que Dieu soit sourd ! Dieu de la clémence, de la bonté, de la miséricorde... pour moi il faut dire misère et corde comme pour le Surprenant. Je suis lasse, lasse, j’en ai assez ! Je ne sais ce qui me retient d’aller me jeter du haut de l’Arc de Triomphe ! C’est que je veux laisser ma statue et si je prends ce délai je n’aurai peut-être plus le courage.
Як же стільки жінок пробилися?! Та ясно ж як: це ті, кому не було чого втрачати, тоді це легко! А в мене якраз стільки багажу, щоб він прикував мене до місця.
Comment sont arrivées tant de femmes ?! Parbleu c’est clair; ce sont celles qui n’avaient rien à perdre, alors c’est aisé ! Mais moi j’ai juste assez de bagage pour qu’il me cloue à ma place.
Вибори до Сенату пройшли добре, по-республіканськи. Лише Жер погано себе поводив — це змушує мене побоюватися успіху Кассаньяка... До речі, ні, якщо так триватиме, я вам розкажу згодом.
Les élections sénatoriales ont été bonnes, républicaines. Le Gers seul s’est mal conduit, ce qui me fait craindre un succès pour Cassagnac... A propos, non, si cela continu je vous le dirai après.
Примітки
Марі розкладає miséricorde (милосердя) на misère et corde — «злидні й мотузка», мотузка шибеника. ↩