❦
Середа, 25 грудня 1878 — Різдво
Mercredi 25 décembre 1878 - Noël
Мій батько снідає в нас. Він мені геть набрид, і я сподіваюся, що він відчуває всю мою холодність.
Mon père déjeune chez nous. Il m’ennuie tout à fait et j’espère qu’il sent toute ma froideur.
Я ходила пішки прогулятися Єлисейськими Полями з Полем; дорогою ми перехопили Філіппіні. Пан-батько все ще був тут, коли прийшла мадам Ґавіні подякувати нам за гарні бонбоньєрки. Шкода, що я пропустила вчорашню виставу. Там були Канробер, Флері, де Бурґуен, Дюрюї. І ще вівторок у Комеді-Франсез. Словом, ми будуємо з нею плани розваг, а о шостій нас, саму лише родину, повезли обідати до Кафе де Парі.
Je suis allée me promener à pied dans les Champs-Elysées avec Paul, nous avons accroché Fillippini en route. Monsieur-père était toujours là lorsqu’arriva Mme Gavini nous remercier de nos jolies bonbonnières. Je suis fâchée d’avoir manqué le spectacle d’hier. Il y avait Canrobert, Fleury, de Bourgoin, Duruy. Et un mardi au Français. Enfin nous faisons des projets d’amusements avec elle et à six heures nous, la famille seulement, sommes menés dîner au Café de Paris.
Я надягаю маску байдужості, щоб не зважати на всі неприємні або образливі натяки цього персонажа, якого терплю заради Поля. Він, здається, цього не розуміє. О восьмій я повертаюся з Діною. Він мені набрид, цей непотрібний батько, і... так, він майже такий самий непослідовний, як моя мати. Миротворчі втручання цієї дружини (усе це заради Поля) невдалі: мене не треба ні тлумачити, ні помʼякшувати, я висловлююся дуже ясно!
Je prends un masque de nonchalance pour éviter de faire cas de toutes les allusions désobligeantes ou blessantes de ce personnage que je supporte pour Paul. il semble ne pas le comprendre. A huit heures je rentre avec Dina. Il m’ennuie ce père inutile et... oui il est presque aussi incohérent que ma mère. Les interventions pacifiques de cette épouse, (tout cela pour Paul) ne sont pas heureuses, je n’ai pas besoin qu’on m’explique ou qu’on m’atténue, je m’exprime très nettement !
Два роки тому я хотіла підкорити бонапартистів через Кассаньяка. Я ні про що не мала уявлення. Тепер я дуже розсудлива...
Il y a deux ans j’ai voulu prendre les bonapartises par Cassagnac. Je n’avais idée de rien. A présent je suis très sage...
Я живу в середовищі, яке душить усе, що не прісне й не буденне, водночас дозволяючи непотрібні екстравагантності..
Je vis dans un milieu qui étouffe tout ce qui n’est pas insipide et commun, tout en autorisant les extravagances inutiles..
Немає нічого на світі отруйнішого, ніж слова цього чоловіка, який доводиться мені батьком. Ні, ні, ніколи не можна уявити нічого злішого. І яке нахабство! і яка самовпевненість, і який мідний лоб. Я розлючена до сліз.
Il n’y a rien au monde de plus empoisonné que les paroles de cet homme qui est mon père. Non, non jamais on ne peut s’imaginer rien de plus méchant. Et impudent ! et un aplomb et un front d’airain. Je suis exaspérée à en pleurer.
Інстинктивно я почала читати молитви, щоб відвести від себе лихі чари цієї гадюки, отрути її жала. О! так, ось кого я ненавиджу щиро.
Instinctivement je me suis mise à réciter des prières, pour écarter de moi les maléfices de cette vipère, les poisons de son dard. Oh ! oui en voilà un que je déteste franchement.
Наприкінці обіду він удав, ніби помітив, що я невдоволена.
A la fin du dîner il fit semblant de s’apercevoir que j’étais mécontente.
— Господи, мій дорогий, — кажу я йому, — не клейте дурня. Мене ніщо не зачепило, але мені прикро бачити, що ви маєте намір мене вколоти.
— Mon Dieu mon cher, lui dis-je, ne faites pas la bête. Je ne suis blessée en rien, mais je suis ennuyée de voir que vous avez l’intention de me piquer.
— Та присягаюся тобі, що ні, і якщо я сказав щось таке... словом, прошу мене вибачити, я зовсім не мав наміру....
- Mais je te jure que non, et si j’ai dit quoi que ce soit... enfin je te demande de m’excuser, je n’avais nullement l’intention....
— Я вам вірю, — відказала я дуже спокійно, — але в такому разі я радила б вам трохи походити до школи, щоб навчитися говорити. Я звикла до людей любʼязних і ввічливих і зовсім не бачу, чому мала б сидіти й вас слухати... О! не заперечуйте, ви робите це не навмисне, але для мене це одне й те саме. Ви геть неприємна людина.
- Je vous crois, repris-je d’un air très calme, mais en ce cas je vous conseillerais d’aller un peu à l’école pour apprendre à parler. Je suis habituée aux gens aimables et polis, et je ne vois pas du tout pourquoi je resterais à vous écouter... Oh ! ne protestez pas, vous ne le faites pas exprès, mais pour moi cela revient au même. Vous êtes absolument désagréable.
Шпилька полягала в тому, щоб казати мені натяками, що я пошкодую, що не слухала його порад, що шукаю далеко те, що зовсім близько. Що за кілька років я визнаю його правоту; що, не поїхавши туди, в село, я ніколи не знайду собі чоловіка, що йому мене жаль, що це справді шкода. Я подумала б, що постаріла, якби ще тоді, коли мені ледве виповнилося сімнадцять, ті самі співчуття не доводили мене до сказу ще більше, ніж тепер.
La taquinerie consistait à me dire à mots couverts que je regretterais de ne pas suivre ses avis, de chercher loin ce qui est tout près. Que dans quelques années je lui donnerais raison; que sans aller là-bas à la campagne je ne me trouverais jamais de maris, qu’il me plaint, que c’est vraiment dommage. Je croirais que je suis vieille si quand j’avais dix-sept ans à peine les mêmes commisérations ne m’avaient exaspérée encore plus qu’à présent.
Через цю людину я зневірююся в житті, його слова обдають мене холодом і діють, як закляття. Я ненавиджу його цілковито. Я хотіла б розчавити його, коли він набирає свого добродушно-співчутливого вигляду. Він мені співчуває. Чудовисько, боягуз, лицемір! Знаєте, що каже кожен його жест, кожне слово, кожен рух? — Бідна сліпа дитино, ти йдеш до злиднів і розпачу, а коли ти там опинишся, я простягну тобі руку.
Cet homme me désespère de la vie, ses paroles me glacent et me font l’effet d’un sort. Je le hais absolument. je voudrais l’écraser quand il prend ses airs de commisérations bonhommes. Il me plaint. Le monstre, le lâche, l’hypocrite ! Vous savez ce que chaque geste, chaque parole, chaque mouvement de lui disent ? - Pauvre enfant aveugle, tu marches vers la misère et le désespoir, quand tu y seras je te tendrai la main.
Він сказав мені це дослівно в Гранд-Отелі два роки тому. Він насмілився розповідати всім і казати моїй матері й мені самій, що я ніколи не була такою щасливою, як у Гавронцях, що я згадуватиму той час як рай. Він знає, брехун, негідник, що бреше і що я проклинаю його, і свою поїздку, і його дім, і його самого сто разів! Він хотів видати мене за того товстого Горпінченка! Я б його задушила. Він хотів також видати мене за коханця своєї сестри, — він сказав це мамі, додавши, що Софія на це погодиться за умови, що ми житимемо в неї і все йтиме як завжди.
Il me l’a dit textuellement au Grand Hôtel il y a deux ans. Il a osé raconter à tout le monde et dire à ma mère et à moi-même que je n’avais jamais été aussi heureuse qu’à Gavronzi, que je me rappellerai de ce séjour comme d’un paradis. Il sait le menteur, le scélérat qu’il ment et que je le maudis lui et mon voyage et sa maison et lui cent fois ! Il voulait me marier avec ce gros Gorpintchenko ! Je l’étranglerais. Il voulait aussi me marier avec l’amant de sa sœur, il l’a dit à maman en ajoutant que Sophie y consentirait à condition que nous restions chez elle et que les choses allassent comme d’habitude.
Здається, мати жбурнула в нього чимось, але він не збентежився, знизав плечима і мав такий вигляд, ніби нам співчуває. Його дім і його сестри — це купа розпусти. Його сестри — подруги його коханок, маленька княжна Ерістова виховувалася разом із його байстрюками під опікою французької актриси. Стара княгиня утримує італійського пройдисвіта, мати Горпінченка водиться з готельними лакеями... Це не тут мені вигадали. Я досить доросла, щоб знати, що правда. Боюся, ви подумаєте, що мене тут настроюють. Утім, те, що я розповідаю, знають усі. Поль розповідає це в хвилини досади, а потім бідна дитина пояснює й наводить такі огидні виправдання, що їм не потрібні ярлики — й так відомо, що вони походять від Батька.
Je crois que ma mère lui a jeté quelque chose à la tête, mais il ne s’en émut pas, haussa les épaules et eut l’air de nous plaindre. Son intérieur et ses sœurs sont un amas de dépravation. Ses sœurs sont les amies de ses maîtresses, la petite princesse Eristoff a été élevée avec ses bâtards et patronné par l’actrice française. La vieille princesse entretient un faquin italien, la mère de Gorpintchenko se commet avec des garçons d’hôtel... Ce n’est pas ici qu’on me l’a inventé. Je suis assez grande pour savoir ce qui est vrai. J’ai peur que vous ne croyez qu’on me monte la tête. D’ailleurs ce que je raconte est connu de tout le monde. Paul le raconte dans des moments de dépit et puis le pauvre enfant l’explique et donne des excuses si écœurantes qu’elles n’ont pas besoin d’étiquettes, on sait qu’elles proviennent du Père.
У цієї людини самовпевненість така ж дивовижна, як непослідовність моїх матерів. Він зізнається вам у чомусь, а потім виправдовується, бреше, вигадує. І такий цинізм, від якого аж підскакуєш! Обурливе лицемірство!!
Cet homme a un aplomb aussi étonant que l’incohérence de mes mères. Il vous avoue les choses et puis les excuse, ment, invente. Et un cynisme qui vous fait bondir ! Une hypocrisie révoltante !!
Але верх нахабства — те, що він у всьому ставить себе за взірець і має такий вигляд, ніби вас жаліє. А від чого мені хочеться видряпати йому очі — це від того, що він і сам у це не вірить, а вдається до цього лицемірства навмисно, щоб доводити до сказу всіх довкола.
Mais ce qui est le comble de l’impudence, c’est qu’il se pose en tout comme modèle et qu’il a l’air de vous prendre en pitié. Ce qui me ferait arracher ses yeux c’est qu’il ne croit pas que c’est arrivé mais pratique ces hypocrisies avec l’intention d’enrager son monde.
А втім, він не така вже й погана людина.
Au demeurant, il n’est pas trop mauvais homme.