❦
Пʼятниця, 22 листопада 1878
Vendredi, 22 novembre 1878
Мене лякає майбутнє Брезло. Я через це роздратована, похмура, сумна. Ну хіба ж це не бридко! Я пишу сім тижнів, а вона — вісімнадцять місяців, тобто сімдесят два тижні.
Je suis effrayée de l’avenir de Breslau. J’en suis irritée, assombrie, triste. Est-ce assez mauvais ! Il y a sept semaines que je peins, il y a dix-huit mois qu’elle peint; c’est-à-dire soixante douze semaines.
У неї більш ніж удесятеро більше, ніж у мене. Але справа не лише в цьому. Вона компонує, і в тому, що вона робить, немає нічого жіночого, банального, потворного. Вона вже художниця — а їй лише двадцять два роки. Її помітять у Салоні, бо, крім виконання, яке вона вкладе в роботу, вона не вибере звичайного сюжету. Я справді божевільна, що заздрю їй: я в мистецтві дитина, а вона — жінка. А на довершення моєї досади
Elle a plus de dix fois plus que moi. Mais ça n’est pas tout cela. Elle compose et il n’y a dans ce qu’elle fait rien de féminin, de banal, de difforme. C’est déjà une artiste, et elle n’a que vingt-deux ans. Elle sera remarquée au salon car en outre de l’exécution qu’elle y mettra elle ne choisira pas un sujet ordinaire. Je suis vraiment folle de l’envier, je suis une enfant dans l’art et elle une femme. Pour combler mon ennui
Схоже, що багатий купець, який пропонував 50 000 франків на вибори в Кондомі, справді існує і що чоловіка Акар призначено спадкоємцем його статків, які сягають майже 2 мільйонів. Називають і його імʼя: це якийсь пан Жюльєн, і спершу він склав заповіт на користь Імператорського принца, а тепер — на користь Кассаньяка. З цього багатого добродійника дуже сміються, але подробиці, які наводить «Gazette de France», справді дуже точні. Зрештою, це, мабуть, брехня: Акар — жінка, і він її кохає.
Il paraît que le riche négociant qui avait offert 50.000 francs pour l’élection de Condom, existe et que le mari d’Acard est institué l’héritier de sa fortune qui s’élève à près de 2 millions. On le nomme, c’est un M. Julien et il avait d’abord fait un testament au profit du Prince Impérial, à présent c’est pour Cassagnac. On rit beaucoup de ce riche bienfaiteur mais les détails que donne « la Gazette » de la France sont vraiment très précis. Après tout c’est sans doute un mensonge, Acard est une femme et il l’aime.
Ні, живопис зараз для мене важливіший за Акарів; у мене поганий день, все видається чорним.
Non, ma peinture passe avant les Acard pour le moment, je suis dans un mauvais jour, tout me semble noir.
Я ходила до Ґавіні — вона грала в безик з канонісою, яка була свідком моїх дурощів через Кассаньяка.
J’ai été voir Gavini, elle faisait un bésigue avec la chanoinesse qui a assisté à mes bêtises à propos de Cassagnac.
Я втомилася.
Je suis fatiguée.