❦
Середа, 13 листопада 1878
Mercredi, 13 novembre 1878
Робер-Флері прийшов увечері. Було б оманливо переповідати вам підбадьорливі слова, які він сказав мені після тривалого уроку; якщо те, що кажуть такі люди, — правда, ви знаєте (в ту годину, коли читатимете це), що про мене думати. Але все-таки приємно бачити, що тебе сприймають цілком серйозно. Я дурна... У мене найбезмежніші надії, а коли мені про це кажуть, я ніби сама нічого не знала, і мене переповнює радість, і я кажу собі: от бачиш, раз вони так кажуть, — а ти вважала себе нездарою.
Robert-Fleury est venu le soir. Il serait fallacieux de vous répéter les encouragements qu’il me donna après une longue leçon; si ce que ces gens-là disent est vrai vous savez (à l’heure ou vous lirez cela) à quoi vous en tenir sur mon compte. Seulement cela fait plaisir quand même de voir qu’on vous prend absolument au sérieux. Je suis bête... J’ai les plus énormes espérances et quand on me le dit j’ai l’air de l’avoir ignoré moi- même et me rend transportée joie, et me dis: tu vois bien puisqu’ils le disent et toi qui te croyais une brute.
Я від цього вражена і сяю, наче потвора, яка знає, що її кохає найвродливіша з жінок.
J’en suis étonnée et radieuse comme un monstre qui se saurait aimé de la plus belle des femmes.
Я не шкодую, що не пішла у Варʼєте, де дають грандіозну виставу на бенефіс Жюдік. Вистава нічого б мені не дала: ми сиділи б у кріслах, під вуалями, ховаючись; а на сьогоднішньому вечірньому уроці я багато чого навчилася; Робер-Флері — чудовий учитель, він веде тебе крок за кроком, так що на кожному кроці відчуваєш, як просуваєшся. Цього вечора він поставився до мене трохи як до учениці, яка вже відіграла гами і якій дають зіграти справжню пʼєсу; він підняв куточок завіси й показав мені ширший обрій... Цей вечір важитиме в моєму навчанні.
Je ne suis pas fâchée de n’être pas allée aux Variétés où il y a un spectacle pyramidal au bénéfice de Judic. Le spectacle ne m’aurait rien donné, nous aurions été dans des fauteuils, voilées, nous cachant; tandis que pendant la leçon de ce soir j’ai appris beaucoup; Robert-Fleury est un excellent professeur, il vous conduit pas à pas de sorte que vous sentez à chaque pas le progrès que vous faites. Ce soir il m’a traitée un peu comme une élève qui a fait ses gammes et à laquelle on donne à jouer un morceau, il a soulevé le coin du rideau et m’a montré un horizon plus vaste... C’est une soirée qui comptera dans mes études.