Четвер, 31 жовтня 1878

Де Дайєнс їхала з нами в екіпажі, коли біля крамниці Дусе ми зустріли мадам Ґавіні, яка гукнула мене, біжучи за мною. Вона знала де Дайєнс давно, ще в Ніцці, коли пані де Музе, щойно туди приїхавши, бувала у світі. Щоправда, відтоді Музе не належать до її кола, але, гадаю, мені це не зашкодить.
Ми мали йти в Театр-Італьєн, але вистави немає. Мадам Ґавіні надсилає мені записку, щоб попередити про це. Ця жінка — справжня чортиця, вона всюди встигає: позавчора обідала в «малому колі».
Але, власне, мені ніхто не потрібен. У мене є живопис. Можливо, це безумство, але я так не думаю.
Щодня стаються нещасні випадки — чому ж нічого не станеться з мадемуазель Акар? Уявіть, що вона піднялася б на повітряній кулі, а линва обірвалася: загинуло б двадцять вісім душ, крім неї, — але як би це було гарно!

Примітки

Дусе (Doucet) — паризький будинок моди Жака Дусе на вулиці де ла Пе, один із найпрестижніших кутюрʼє 1870-х рр. ↩
Театр-Італьєн (Théâtre des Italiens), головна сцена Парижа для італійської опери. ↩