Середа, 30 жовтня 1878

— У вас якийсь приплющений вигляд, моя дорога, — сказала де Дайєнс, коли я зайшла до неї близько полудня, виходячи з майстерні.
Я пішла туди пізно — близько десятої — і на бульварі Капуцинів побачила Поля де Кассаньяка: він ішов, розмахуючи руками, ніс задертий догори, тіло розтинало повітря — ніби він збирався вибити двері. Я витягнула шию, він витягнув свою, ми впізнали одне одного, я трохи відступила — і цим усе скінчилося. Шкодую, що відступила: треба [Слово викреслено] було залишитися біля вікна — він, без сумніву, привітав би мене.
Ця зустріч мене просто приплющила: я сиділа в майстерні отупіла й отупіла ходила решту дня.
Мадам Ґавіні приходила до нас, а пані Тарновська — ввечері.
Етьєн їде завтра.
Увечері Робер-Флері прийшов до майстерні і запитав, чи є в мене все необхідне для скульптури.

Примітки

Неологізм Марі: impression aplatissante [sic] — вона обігрує слово aplatie («приплющена»), яким де Дайєнс починає розмову. ↩