Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Вівторок 8 / Середа, 9 жовтня 1878

Успіхи, здобуті учнями Жюліана на конкурсах Школи витончених мистецтв, поставили його майстерню на міцні ноги. Учнів більше, ніж потрібно. Кожен уявляє собі, що отримає Римську премію або принаймні братиме участь у конкурсі Школи.
Жіноча майстерня бере участь у цьому блиску, і Робер-Флері змагається з Лефевром і Буланже. З кожного приводу Жюліан каже: «Що б сказали внизу?» або: «Хотів би показати це панам знизу».
Я дуже мрію про честь побачити, як один із моїх малюнків віднесуть униз. А відносять малюнки тільки щоб похвалитися й щоб вивести їх із себе — бо вони кажуть, що жінки — це несерйозно. Я вже давно думаю про честь «зійти вниз», — що ж, сьогодні Жюліан увійшов і, оглянувши мою академію, промовив так:
— Закінчіть мені це добре, і я віднесу його вниз.
Я радію цьому більше, ніж народженню малят Пінчії. Учора ми ходили до Фелікса, який робить найвишуканіші капелюхи у світі й чарівні сукні.
Завдяки своєму живопису я втратила весь свій шик, і вигляд у мене тепер геть ніякий.
Ми це виправимо. Лафер'єр потрапить у немилість, а Фелікс і Дусе зроблять мені найчарівніші речі найкращого смаку.

Примітки

Жюль Лефевр (1836–1911) і Гюстав Буланже (1824–1888) — визнані академічні живописці, що викладали в чоловічих майстернях Жюліана; вони й Робер-Флері змагалися за найталановитіших учнів. ↩
Жак Дусе (1853–1929) — видатний паризький кутюр'є, що також став одним із найважливіших колекціонерів мистецтва й меценатів своєї доби. ↩