Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

П'ятниця, 4 жовтня 1878 (Вечір)

П'ятниця, 4 жовтня 1878 (Вечір)

Яке жахливе існування. Яке неможливе існування! Якби я була розумною — я б вміла вибратися звідси. Але я розумна лише на словах — і то лише за моїм власним словом. Де я довела, показала свій розум? Жартуючи з Кассаньяком?!! Це була єдина нагода, яка в мене була, щоб виявити свої високі таланти... Нагода мало сприятлива — Кассаньяк не та людина... він надто мав репутацію ловеласа, щоб це сприймали серйозно. Я не бачу нікого. Та годі! Годі, скільки завгодно — чудес не існує, я геть нікого не бачу, крім хіба що рідкісного якогось ідіота, якому кажу банальності в межах його розуміння чи речі, що валять його з ніг. Ось яке життя для мене! І оточення — дурне, нудне, причепливе!! Якби не якась гордість, я б сказала, що мені досить і що я відмовляюся від усякої боротьби!

Quelle affreuse existence. Quelle impossible existence ! Si j'étais intelligente je saurais bien me tirer de là. Mais je ne suis intelligente que sur parole et encore rien que ma parole à moi. Ou ai-je prouvé, montré mon esprit ? En blaguant avec Cassagnac ?!! C'était la seule occasion que j'avais de révéler mes hauts talents... Occasion peu propice, Cassagnac n'est pas homme à ... il avait trop la réputation de, coureur pour que cela soit sérieux. Je ne vois personne . Allons donc ! allons donc, tant que vous voudrez, les miracles n'existent pas, je ne vois absolument personne, sauf rarement quelque imbécile auquel je dis des banalités à sa portée ou des choses qui le renversent. Voilà la vie pour moi ! Et un entourage, sot, ennuyeux, tracassier !! Si ce n'était une sorte d'orgueil je dirais que j'en ai assez et que je renonce à toutes les luttes !

Зрештою, ви отримаєте уявлення про наш побут, якщо скажу вам, що моє найбільше щастя — бути наодинці: наодинці я ніколи не нудьгую, — але я обурююся, бо це вимушена самотність.

Enfin vous vous ferez une idée de notre intérieur si je vous dis que mon plus grand bonheur est d'être seule, seule je ne m'ennuie jamais mais je me révolte parce que c'est une solitude forcée.

Якби ми були зовсім невідомі — це було б цілком легко, але ніццьке минуле... Припустімо, пані Ґавіні говорить про нас своїм друзям — уся Європа пройшла через Ніццу. Або нас не знатимуть, або скажуть, що ми нікуди не ходили. Якщо десятеро повторять це — здасться дивним, а потім підозрілим. Зрештою, що робити? Зволікати, як якийсь Фабій?

Si nous étions tout à fait inconnus ce serait tout à fait facile, mais les antécédents de Nice... Supposez que Mme Gavini parle de nous à ses amis, toute l'Europe a passé par Nice. Ou bien on ne nous connaîtra pas, ou bien on dira que nous n'allions nulle part. Que dix personnes le répètent et cela paraîtra extraordinaire, puis louche. Enfin que faire ? Temporiser comme un Fabius quelconque ?

Вони тупі, вони непрактичні, вони міщани, вони нестерпні, причепливі! Яка мука! Клянуся вам: є хвилини, коли віддав би дияволові й гордість, і все на світі, і хотів би вмерти як собака, аби втекти від цих родинних розваг. Ці вечори!! Неможливо сховатися — мій салон поруч із їхнім; якась нісенітниця в них викликає відповідь чи зауваження в мене — і тоді словесна сварка без голови й хвоста, де я з'являюся якимось чудовиськом. Бо кричать мені: краще б тобі не робити того-то й того-то, скажуть, що ти робиш таке, скажуть, що ти зробиш інше. По суті, роблять вигляд, що застерігають мене, — і саме це жахливо. Треба бути ідіотом або жахливо хитрим, щоб так діяти й говорити.

Ils sont stupides, ils ne sont pas pratiques, ils sont bourgeois, ils sont assomants, tracassiers ! Quel martyre ! Je vous jure que par moments on donnerait au diable et l'orgueil et tout au monde et que l'on aimerait mourir comme un chien pour échapper à ces passe-temps de famille. Ces soirées I! Impossible de me cacher, mon salon est à côté du leur; une absurdité chez eux amène une réponse ou une observation chez moi et alors une querelle de mots qui n'a ni queue ni tête, et où j'apparais comme une sorte de monstre. Car on me crie: tu ferais mieux de ne pas faire ça ou ça, on dira que tu fais telle chose, on dira que tu feras telle autre. Au fond on a l'air de me prémunir, et c'est justement ce qui est atroce. Il faut être idiot ou horriblement rusé pour agir et parler de la sorte.

— Вона кричатиме цілий день, — або ж:

- Elle va crier toute la journée - ou bien

— Надін, не відповідайте — інакше вона все розтрощить.

- Nadine, ne répondez pas autrement elle cassera tout.

Боже правосуддя! Те, що я з радістю розтрощила б, — це моя голова!

Justice divine ! Ce que je casserais volontiers, c'est ma tête !

Або ж кажуть:

Ou bien on dit:

— Що ти зробила зі своїм молодим існуванням? Це ти себе губиш, це ти є причиною всього, в чому нас дорікаєш.

- Qu'as-tu fait de ta jeune existence ? C'est toi qui te perds, c'est toi qui est cause de tout ce que tu nous reproche.

Хай це зміниться — або хай я помру.

Que cela change ou que je meure.