Середа, 18 вересня 1878

Мені снилися коти й змії, а за обідом я перекинула сільничку. Це робить мене зовсім боягузливою. Що ж зі мною станеться? І ще ліве вухо горить.
Про знаменитий букет, піднесений Попольові, не згадав жодний часопис — «Ле Пеї» один прославив свого патрона. Тепер Ґамбетта у від'їзді, і його вітають як тріумфатора; Пополь робить дурницю, присвячуючи цілі статті глузуванням, що хоч і дотепні, але підтоптані, — й нагадують безсилу заздрість, а тому — смішні. Він іде не так, як диктують не мої бажання, а мої побоювання.
Ніс не перестає свербіти — значить, знову дізнаюся про чиюсь смерть.

Примітки

«Пополь» — пестливо-глузливий зменшувальний варіант імені Поля де Кассаньяка, яким його називає Марі.