❦
Вівторок, 3 вересня 1878
Mardi, 3 septembre 1878
Учора якийсь пройдисвіт привів пана Жоржа до нас; консьєрж не пустив його нагору, і ми послали його до біса — щоправда, мама, яка, прости мені Господи, ідіотка, пообіцяла заплатити. Ще трохи — і його впустили б. Я вже нічого не кажу, але цей удар прибив мене до канапи, де я пролежала — чи то зомліла, чи то заснула — до півночі. Ще й досі голова болить.
Hier un voyou quelconque a amené M. Georges chez nous; le concierge ne l’a pas laissé monter et nous l’avons renvoyé au diable, non sans que ma mère qui est, Dieu me le pardonne !, idiote est promis de payer. Encore un peu et on le recevait. Je ne dis plus rien, mais ce coup m’a clouée sur le canapé où je suis restée pâmée ou endormie jusqu’à minuit. J’en ai encore mal à la tête.
Де Балоре, де Вейкерслот, де Суза, Берта — прийшли або написали листи. Зберігаю для вас «ЛʼЕстафет», де розповідається про месу на честь Тьєра1, і «Ле Пеї», де Кассаньяк написав справжню ліричну пісню — навіть кортить подумати, що це дифірамб, або ж «Пісня Мойсея»... або філіппіка — не знаєш точно що. Стаття написана прозою, звичайно, але здається перекладеною з вірша. Все ж прекрасно — так завзято захищати свою справу. на мить перед моїм умивальником Я на мить мало не стала розсудливою біля умивальника... але мені згадалися слова Мультедо: «ширяти над Францією» — і я впала з однієї восьмої спокою просто в бурю, в якій і далі борсаюся. Нічого не скажеш... це жахливо.
Les de Balorre, de Wykerslooth, de Souza, Berthe, sont venus ou ont écrit des lettres. Je vous garde « l’Estafette » qui rend compte de la messe en l’honneur de Thiers, et « Le Pays », où Cassagnac a composé une vraie chanson lyrique, on est tenté même de croire que c’est un dithyrambe ou peut-être un cantique de Moïse... ou une philippique on ne sait au juste quoi. L’article est en prose bien entendu mais il a l’air d’être traduit d’une pièce de vers. C’est tout de même beau de défendre sa cause avec cet acharnement. un instant devant mon lavabo J’ai été presque raisonnable pendant un instant devant mon lavabo... mais les paroles de Multedo me sont revenues...''planer sur la France » et je suis retombée d’un huitième de sérénité en pleine bourrasque dans laquelle je continue à me débattre. Il n’ y a pas à dire... c’est épouvantable.
Мені шалено хочеться писати в газеті — подумаю про це, пошукаю якусь легку газету, яка прийматиме злободенні атаки... спрямовані проти бонапартистів, звичайно, або ж... щось зовсім інше — ще не знаю; не смійтеся — ви не розумніші за мене.
J’ai une envie folle d’écrire dans un journal, j’y songerai, je chercherai un journal facile qui acceptera des attaques... d’actualité dirigées contre les Bonapartistes bien entendu ou bien... tout autre chose, je ne sais encore, ne riez pas, vous n’êtes pas moins bêtes que moi.
Примітки
Адольф Тьєр (1797–1877), перший президент Третьої республіки, помер 3 вересня 1877 року: меса знаменувала першу річницю його смерті. ↩