Неділя, 25 серпня 1878

Ми були в церкві, де був великий князь Костянтин. Потім нанесли візит мадам де Балор, її доньці баронесі де Вайкерслот і другій її доньці, заміжній за графом де Суза, аташе посольства... Там були князь і княгиня Мєщерські з Риму; в церкві мені було страшенно соромно й лячно, але на виході вони нас упізнали й подивилися з таким ласкавим виглядом, що я від радості готова була їх розцілувати. Князь зняв капелюха, гадаючи, що ми знайомі з ним ще з Риму.
Ми гуляємо в Булонському лісі; мама тримала мене там до шостої, бо там прогулювався великий князь Олексій. Вона справді божевільна.
Хіба ж Кассаньяк — не своєрідний Рауль Натан? («Дочка Єви»). Справді, цей чортів Бальзак передбачив усе; варто лише черпати — і знаходиш усі типи, всі ситуації, всі визначення, всі найтонші, найнезвичайніші, найправдивіші оцінки.
Ні, адже він одружений. Та й до того ж... тьфу! ні! Так безглуздо писати ці фантазії — перо надає їм тіло. Але все ж... часом мені здається, що немає нікого вищого за Покійного, і щойно я віддаю йому всю свою довіру — боюся, що віддала її негідній людині, журналісту, що я перебільшила. І не знаю, яку з двох версій воліла б. Факт той, що я перемістила портрети великого чоловіка — вони мене дратували.
Ні, адже він одружений. Та й до того ж... тьфу! ні! Так безглуздо писати ці фантазії — перо надає їм тіло. Але все ж... часом мені здається, що немає нікого вищого за Покійного, і щойно я віддаю йому всю свою довіру — боюся, що віддала її негідній людині, журналісту, що я перебільшила. І не знаю, яку з двох версій воліла б. Факт той, що я перемістила портрети великого чоловіка — вони мене дратували.

Примітки

Рауль Натан — честолюбний журналіст і поет із роману Бальзака «Дочка Єви» (1838–1839), що своїм пристрасним розумом полонив заміжню графиню.
Великий князь Костянтин Миколайович (1827–1892), брат царя Олександра II, був одним із найвидатніших провідників Великих реформ 1860-х рр., зокрема скасування кріпосного права. Під час Всесвітньої виставки 1878 р. він перебував у Парижі.