❦
Неділя, 18 серпня 1878
Dimanche, 18 août 1878
Пʼятнадцятого серпня не сталося нічого примітного. Звичайна меса — і годі. Поза Зоденом Шварц і Ґанс — уже цілковите ніщо. У моїй вітальні все знову на своїх місцях: поряд зі скелетом видно почату панчоху, а картини із Зодена розкидані всюди.
Il n’y a rien eu de remarquable au 15 août. Une simple messe voilà tout. En dehors de Soden Schwarz et Gans ne sont plus rien du tout. Tout est remis en place dans mon salon, à côté du squelette on voit le bas commencé et les tableaux de Soden traînent de tous côtés.
Ця квартира мені неприємна. Я поїхала звідси, а потім повернулася — і тепер вона здається мені ненависним домом.1 Валіцький помер тут, Пінчо тут загубився, і Кассаньяк більше сюди не повернеться. Це дитячість — удавати, ніби всі ці нещастя між собою повʼязані. Я заперечувала Бога так само, як чоловіки, яких я не люблю, заперечують моє серце.
Cet appartement m’est désagréable. En être partie puis y revenir me le fait paraître comme un home détesté. Walitsky y est mort, Pincio y a été perdu et Cassagnac n’y reviendra plus. C’est un enfantillage que j’affecte de confondre tous ces malheurs. J’ai nié Dieu comme les hommes que je n’aime pas nient mon cœur.
Примітки
В оригіналі англійською: «home». ↩