❦
Пʼятниця, 16 серпня 1878
Vendredi, 16 août 1878
Після обміну кількома депешами ми їдемо до Парижа. Попри те, що це цілком передбачено й природно, я була б у розпачі, якби трапилося якесь страшне нещастя...
Après l’échange de plusieurs dépêches nous allons à Paris. Malgré ce que cela aurait de prévu et de naturel, je serais désolée s’il arrivait quelque affreux malheur...
Прощаємося знову з усіма друзями, і завтра вранці о пʼятій — прощай, Зоден, Шварц і Ґанс... Відколи приїхали Канкрін, ми обідаємо за окремим столом і весь день проводимо разом. Хотілося б, щоб ці дружні стосунки не згасли, якщо нам колись доведеться зустрітися знову.
Nous refaisons nos adieux à tous nos amis et demain matin à cinq heures adieu Soden, Schwarz et Gans.. depuis que les Cancrine sont ici nous dînons à une table à part et nous sommes toute la journée ensemble. Je voudrais bien que ces relations amicales ne s’effacent point si nous venions à nous rencontrer.
Цей єврей, мабуть, чаклун, або шпигун, або чорт. Переслідувати нас більше, ніж він, просто неможливо. Він став кошмаром для всіх нас: цього ранку ми були на балконі Кубе — він прийшов і сів на стілець навпроти; тоді, щоб збити його зі сліду, ми вдали, що змерзли, і пішли додому, а самі вийшли через задні двері, пройшли через пташиний двір і пішли до кондитера Ганнера — ледве ми туди прийшли, як єврей виходив звідти, залишивши там матір, щоб мати змогу повернутися. Ви не уявляєте, яким відразливим, підступним, застиглим, упертим, усміхненим, підлим буває його погляд! Нам усім від нього моторошно; він стежить за нами з першої хвилини свого приїзду в Зоден. У кондитерській — зовсім сивий старий, що пʼє каву; серце в мене стислося; я подумала про дідуся — мені боляче від самої думки... і водночас думаю про те враження, яке я справлю в... Це жахливо.
Ce juif doit être sorcier ou espion ou diable. Il est impossible de nous poursuivre plus qu’il le fait. Il est devenu le cauchemar de nous tous, ce matin nous étions sur le balcon des Coubé il est venu s’asseoir sur une chaise en face, alors pour tromper ses poursuites nous avons fait semblant d’avoir froid et de rentrer et sortant par une porte de derrière et passant par la basse-cour nous sommes allés chez Hanner le confiseur, à peine étions-nous arrivés que le juif en sortait et il y avait laissé sa mère pour pouvoir revenir. Vous ne vous imaginerez pas ce que son regard a de dégoûtant, d’insinuant, de fixe, d’obstiné, de souriant, d’ignoble ! Il nous fait horreur à tous, il nous espionne dès l’instant de son arrivée à Soden. Chez Hanner un vieillard tout blanc prenant du café, mon cœur s’est serré; j’ai pensé à grand-papa je suis désolée rien qu’à l’idée... et en même temps je pense à l’effet que je ferai en... C’est affreux.
Тіленіус говорив мені про смуток Ґансів у Кубе і пообіцяв гусячого пірʼя та вусів Шварца. А Кубе запросив його прийти поїсти язика єврейки з горішнього поверху, що кашляє цілий день. Він стверджує, що вона котрогось дня викашляє свій язик, і цей мерзотник описує, як саме це станеться... і все таке.
Thilenius m’a parlé de la tristesse des Gans, chez les Coubé, et m’a promis des plumes d’oie, des moustaches de Schwarz. Et Coubé l’a invité à venir manger la langue de la juive d’en haut qui tousse toute la journée. Il prétend qu’elle crachera sa langue un de ces jours et le misérable raconte comment cela tombera... et tout.
Я беру назад безумства, що наважилась написати, і хочу тільки одного — щоб Господь пробачив мені їх. Я їх не стираю, бо... все має бути тут, але засуджую їх, зневажаю й благаю Бога пробачити мене. Здається, я починаю розуміти, що Господь не хоче, щоб до Нього зверталися з дурницями... хоч це й суперечить тому уявленню, яке я мала про Нього... але сьогодні ввечері в мене немає часу.
Je retire les insanités que j’ai osé écrire et je ne désire qu’une chose c’est que Dieu me les pardonne. Je ne les efface pas parce que... il faut que tout soit là mais je les condamne, je les méprise et je supplie Dieu de me pardonner. Je crois comprendre que Dieu ne veut pas qu’on lui parle de futilités... quoique cela soit contraire à l’idée que j’avais de lui... mais ce soir je n’ai pas le temps.