Середа, 17 липня 1878 — Зошит 081

CZ ENUKFR

Мон-де-Марсан (Ланди) 5 липня 1878 Панно, Пишучи вам, я користуюся правом, яке ви мені любʼязно надали, і піддаюся нездоланній потребі нагадати вам про себе. Нещодавно ви дорікнули мені, що я ніколи не бився на дуелі? Випадок ледь не заповнив цю прогалину: якийсь провінційний журналіст дозволив собі напасти на мою родину в бульварному листку, і я приїхав вимагати від нього сатисфакції. Я дав йому вибір між письмовими поясненнями і поєдинком: він волів доручити своїм секундантам заявити в протоколі, що їхній друг не мав наміру образити ні мене, ні моїх рідних і що підстав для поєдинку немає. Знову Слава відмовила мені в лаврах, які ви бажали мені зірвати
Mont de Marsan (Landes) 5 juillet 1878 Mademoiselle, En vous écrivant, j’use du droit que vous avez bien voulu m’accorder et je cède au besoin irrésistible de me rappeler à votre souvenir. Récemment vous m’avez fait le reproche de n’avoir jamais eu de duels? Le hasard a failli combler cette lacune : un journaliste de province s’étant permis d’attaquer ma famille dans une feuille de chou, je suis venu lui en demander raison. Je lui ai donné le choix entre des explications consignées par écrit et un combat : il a préféré charger ses témoins de déclarer dans un procès-verbal que leur ami n’avait pas eu l’intention d’offenser ni moi ni les miens e qu’il n’y avait pas lieu à une rencontre. Encore une fois la Gloire me refusa les lauriers que vous me souhaitiez de couper
Де мені знайти безстрашного, який не відступить, образивши мене? Хіба я винен, що мені завжди трапляються лише обережні люди? До речі про зустріч: чи одужала ваша гітара після тієї, що була в неї зі мною? Я відправив її вам перед відʼїздом. Сподіваюся, ви сповістите мене, що отримали її, — принаймні в тих словах, якими звертаються до майстра музичних інструментів, що надіслав вам інструмент і якому підтверджують його отримання. Складаю свою шану до ваших ніг і до ніг вашої пані тітки. А. МУЛЬТЕДО Якщо ви зробите мені честь написати, на що я не смію сподіватися, вулицю вказувати не потрібно.
Où trouverai-je un intrépide qui ne reculera pas après m’avoir offensé ? Est-ce ma faute si je n’ai jamais affaire qu’à des gens prudents ? A propos de rencontre votre guitare est-elle guérie de celle qu’elle a eue avec moi ? Je vous l’ai expédiée avant de partir. J’espère que vous m’annoncerez que vous l’avez reçue, au moins dans les termes qu’on emploie à l’égard d’un luthier qui vous expédie un instrument et auquel on en accuse réception. Je mets mes hommages à vos pieds et à ceux de Madame votre tante. A. MULTEDO Inutile, si vous me faites l’honneur de m’écrire, ce que je n’ose espérer, d’indiquer la rue.