❦
Четвер, 4 липня 1878
Jeudi, 4 juillet 1878
Пан Толозан, лікар Шаха впродовж 25 років і друг пана Анітчкова, прийшов познайомитись із нами, отримавши листа від Анітчкова. Пан Ане, окуліст, що оперував дідуся, — або, точніше, допомагав Іванову його оперувати, — також прийшов. Ми повідомили йому про вдівство пані Кондаревої; бідний дідусь добряче посміявся.
Monsieur Tholozan, le docteur du Shah depuis 25 ans et ami de M. Anitchkoff, est venu faire notre connaissance ayant reçu une lettre d’Anitchkoff. M. Anet, l’oculiste qui a opéré grand-papa, ou plutôt qui a aidé Ivanoff à l’opérer, est aussi venu. Nous lui avons annoncé le veuvage de Mme Kondareff, grand-papa, le pauvre , en a bien ri.
Як і домовлялись, іду до Ґавіні, і ми ідемо на Виставку. Немає нікого чарівнішого за мадам Ґавіні: коли вона представляє мене дамам, яких я у неї зустрічаю, — сьогодні це була пані Перейра, — вона перелічує мої якості: елегантність, розум — і «передусім, — каже вона, — це хороша дівчина, і ми її дуже любимо».
Comme c’était convenu je vais chez les Gavini et nous allons à l’Exposition. On n’est pas plus charmante que Mme Gavini, quand elle me présente aux dames que je rencontre chez elle, aujourd’hui c’était Mme Pereira, elle énumère mes qualités, élégance, esprit et « surtout, dit-elle, c’est une bonne fille et nous l’aimons beaucoup. »
Ми гуляли в Булонському лісі — я і подружжя Ґавіні. Їх обожнюють у Парижі — до того ж вони дуже любʼязні й люблять товариство. Я розповіла їм, що кажуть про Акарів, хоч і додала, що це жахливо й що я не хочу, щоб це поширювали.
Nous nous sommes promenés au Bois, moi et les deux Gavini. On les adore à Paris, d’ailleurs ils sont bien aimables et adorent le monde. Je leur ai raconté ce qu’on dit des Acard, tout en disant que c’était affreux et que je ne voulais pas que cela fût raconté.
— Я ж вам казала, моя дорога, що таке Кассаньяки щодо суспільної поваги... — каже мадам Ґавіні.
- Je vous ai bien dit ma chère ce que sont les Cassagnac sous le rapport de la considération... dit Mme Gavini.
— Як ви думаєте, пані, — запитала я, — чи прийматимуть пані де Кассаньяк у світі?
- Croyez-vous Mme, demandai-je qu’on recevra Mme de Cassagnac dans le monde ?
— Ніде.
- Nulle part.
— О! Справді!
- Oh ! vraiment !
— Але до того ж вони триматимуться тихо; Кассаньяки ніколи не виходили у світ, лише Поль — і, може, якщо він представить дружину... але я в це не вірю.
- Mais d’ailleurs ils se tiendront tranquilles; les Cassagnac n’allaient jamais dans le monde, il n’y avait que Paul et peut-être s’il présente sa femme... mais je ne crois pas.
Це було б добре, але я боюся, що Покійний обведе всіх навколо пальця. Він триматиметься тихо, прийматиме людей своєї партії, а решта влаштується сама собою: найвищі дами підуть до доньки кардинала, коли в неї зʼявиться політичний салон.
Ce serait bien, mais je crains que le Défunt ne les roule tous. Il se tiendra coi, recevra les hommes de son parti et le reste se fera tout seul, les plus grandes dames iront voir la fille du cardinal quand elle aura un salon politique.
Донька розпусниці... і подумати, що я могла б уберегти бідолаху від такого нещастя. Подумати, що з моєї вини людина, яка могла б уже зараз займати блискуче становище, стала бозна-яким спекулянтом...
La fille d’une coquine... et dire que j’aurais pû préserver le pauvre homme d’un pareil malheur. Dire que par ma faute l’homme qui aurait pû occuper un rang brillant dès à présent, est devenu on ne sait quel homme spéculateur...
Йому ніколи б не дали дівчину з доброї французької сімʼї; я була б ідеальна — але я надто його ідеалізувала і вчинила не лише дурість, а й переступ, гріх.
On ne lui aurait jamais donné une fille de bonne maison française; j’aurais été parfaite, mais je l’ai vu trop beau et j’ai commis non seulement une bêtise mais une faute, un péché.