Понеділок, 24 червня 1878 — Зошит 081

CZ ENUKFR

Переписаний листPremière lettre anonyme de Marie au père de Paul de Cassagnac, 24 juin 1878
[Понеділок, 24 червня 1878] Ваш син одружується з особою, яка вже не зовсім молода, майже бідна і яку він не кохає — тоді як йому варто лише вимовити слово, щоб одружитись з молодою, гарною, доброго роду і в усіх відношеннях достойною, з доходом 70 000 франків на рік у день самого весілля і майже стільки ж надалі. Вам говорять про це надто пізно — але раніше не можна було. Ви розумієте, що хочеться зберегти анонімність, ризикуючи здатися підозрілою. Справи зайшли дуже далеко, але заклинаю вас тим, що вам найдорожче, — подумайте, перш ніж завершити це сумне безумство вашого сина, яке справді не здатне ані забезпечити йому щастя, ані служити його честолюбству. Ще раз, пане, я звертаюсь до вашого розуму, вашого серця й вашого милосердя ~~до всіх, хто страждає~~. Запитайте сина — він знає, що ця молода дівчина існує, якщо ви сумніваєтесь; але сам він знає про це лише від учора. Але ще нічого не втрачено. Прочитайте доданого листа і передайте його синові. Довіряю його вашій порядності.

[Lundi 24 juin 1878] Votre fils épouse une personne qui n’est plus tout à fait jeune, qui est presque pauvre et qu’il n’aime pas tandis qu’il n’aurait qu’un mot à dire pour en épouser une jeune, jolie, bien née et convenable de toutes les manières, avec 70.000 de rente au jour même de son mariage et presque autant dans la suite. On vous en parle bien tard mais on ne pouvait le faire avant. Vous comprenez qu’on veuille garder l’anonymat au risque de paraître suspecte. Les choses sont très avancées mais je vous en conjure au nom de ce que vous avez de plus cher d’y songer avant de conclure cette déplorable folie que fait votre fils et qui n’est vraiment pas propre à assurer son bonheur et à servir son ambition. Encore une fois Monsieur je fais appel à votre raison, à votre cœur et à votre charité ~~pour tous ceux qui souffrent~~. Demandez à votre fils qui sait que cette jeune fille existe, si vous en doutez, mais lui-même ne le sait que depuis hier. Mais rien n’est encore perdu. Lisez la lettre ci-jointe et faites-la lui parvenir. Je la confie à votre loyauté.

[Понеділок, 24 червня 1878] Коли приймаєш рішення, якого сам не схвалюєш, не хочеш нічого слухати проти — тому що боїшся прислухатися до того, що так добре узгоджується з власними почуттями.
Побоюючись, що ви через упередженість розірвали перший лист, надсилаю вам варіації на ту саму тему і наполегливо раджу перечитати все. Ніколи не зайве перейнятися цим якомога глибше.
Можна було б написати тій юній особі жахливих речей — але вона не відпустить вас ні за що на світі. Навіть якщо їй сказати, що ви її ненавидите і щойно завели нову коханку, яку обожнюєте. Не вас їй треба — їй потрібен чоловік, який мусить винагородити її за довге животіння дівиці на виданні, чоловік, який сяк-так виведе її у світ, який вона тепер так зневажає. Мені не треба вам казати, що жінка, яка прагне лише пожертвувати вам усім і не дивиться на вас як на засіб досягнення мети — бо цього не потребує і має пʼятдесят інших — готова на одне ваше слово припасти вам до ніг віддана, як пес, покірна, як жінка, що кохає, — яким би не було ваше становище або ваше майбутнє. Ви добре знаєте, що по-справжньому вища істота завжди буде ощадлива, добра господиня, вірна подруга — особливо коли має добре серце. Не серце, що в салоні жаліє когось через нещасний випадок, а серце, відкрите лише для вас одного.
On serait allé jusqu’à écrire des horreurs à la jeune personne mais elle ne vous lâchera pour rien au monde. Pas même si on lui disait que vous la détestez et que vous venez de prendre une nouvelle maîtresse que vous adorez. Ce n’est pas vous qu’elle veut c’est un mari qui doit la dédommager de sa longue obscurité de demoiselle à marier, un mari qui la mènera tant bien que mal dans le monde qu’elle dédaigne si bien à présent. Je n’ai pas besoin de vous dire qu’une femme qui ne demande qu’à tout vous sacrifier et qui ne vous regarde pas comme un moyen de parvenir parce qu’elle n’en a pas besoin et parce qu’elle en a cinquante autres, est prête à un mot de vous à venir se mettre à vos pieds dévouée comme un chien, soumise comme une femme qui aime quelle que soit votre situation ou votre avenir. Vous savez bien qu’une créature vraiment supérieure sera toujours économe bonne ménagère, amie fidèle, surtout quand elle a bon cœur. Non pas un cœur qui s’apitoie dans un salon sur un accident arrivé mais qui ne sera ouvert qu’à vous seul.
Звісно, юна особа вже замовила сукні у Лаферʼєр (із таким приданим!) — туди вам варто б зайти; я маю на увазі примірницю; але ці сукні зачаровуватимуть якогось старого морського офіцера чи нотаріуса, що примчать запропонувати своє серце, фрегат або контору — приваблені блиском, який ви надасте. І це буде чудово. Але ви! Таке міщанство — не для вас! Та годі, соромтеся! Через що ж ви в розпачі? Дякувати Богові, у вас є майбутнє. Батьки завжди стурбовані, надто обережні й мало довіряють своїм дітям. Ніжна мати, обплутана лицемірством панночки, яка прагне знайти чоловіка, хоче будь-що одружити сина, щоб у нього більше не було пригод і дуелей. Що ж, так! Батько також цього хоче — судячи з власного досвіду і не усвідомлюючи, наскільки ви відрізняєтесь від інших, і до того ж... він не впевнений у подіях, потім, мабуть, буде важче — думає він.
Certes la jeune personne a déjà commandé des robes chez Laferrière (avec une pareille dot !) que vous feriez bien d’aller voir, je parle de l’essayeuse; mais ces robes serviront à charmer quelque vieil officier de marine ou quelque notaire qui accourront offrir leur cœur, frégate ou étude, attirés par l’éclat que vous aurez donné. Et ce sera parfait. Mais vous ! Ce n’est pas pour vous une telle bourgeoisie ! Allons donc, ayez honte ! De quoi êtes-vous donc désespéré ? Grâce à Dieu vous avez de l’avenir. Les parents sont toujours inquiets, trop prudents et peu confiants en leurs enfants. Une mère tendre et entortillée par les hyprocrisies d’une demoiselle désireuse de trouver un mari, veut à tout prix marier son fils pour qu’il n’ait plus d’aventures et de duels. Eh bien oui ! Un père le veut aussi jugeant d’après sa propre expérience et ne se rendant pas compte à quel point vous êtes différent des autres, et puis... il n’est pas sûr des évènements ce sera peut-être plus difficile plus tard pense-t-il?
Яка мука — кожна година, що наближає до вашого кінця! Отже, ви від усього відмовляєтесь? Бо не тішіть себе ілюзіями! Жінка захоче сукень, і вам доведеться зустрічатись з деякими друзями, приймати гостей — а без цього ви обходились, поки були вільні. І що може бути жахливішим за грошову скруту — особливо коли немає навіть кохання. Ніхто у світі не повірить, що ви закохані в цей рішучий вигляд звичайної парижанки й ці зівʼялі щоки. Щодо розуму! Ах, поговорімо. Ви не такі дурні, щоб тішити себе ілюзіями. Звісно, вона не схожа на всіх молодих дівчат — ні. Я надто пізно помічаю, що соромно паплюжити когось, хто того не вартий, — але так страшно, так, так, так хочеться, щоб ви отямились!
Quelles angoisses à chaque heure qui rapproche de votre fin! Vous renoncez donc à tout ? Car ne vous faites pas d’illusion ! La femme voudra des robes et vous serez dans la nécessité de voir quelques amis, de recevoir, ce dont vous pouviez vous passer étant garçon. Et quoi de plus atroce que les tiraillements financiers surtout quand il n’y a même pas d’amour. Vous ne ferez accroire à personne au monde que vous êtes amoureux de cet air décidé de la Parisienne commune et de ces joues fanées. Quant à l’esprit ! Ah parlons-en. Vous n’êtes pas assez bête pour vous faire illusion. Certes elle ne ressemble pas à toutes les jeunes filles, non. Je m’aperçois trop tard qu’il est honteux de débiner quelqu’un qui n’en vaut pas la peine, mais on en a si peur, on désire tant, tant, tant que vous reveniez à vous-même !
Як можна позбутись цих міщанств, усіх цих дитячих дурниць у мові, яких ви не виправдовуєте, перебуваючи під владою панночки, що щонайменше десять років вивчала всі лицемірства... шукаючи, кого б пожерти¹. Якщо вона й була шалена, то це ви її такою зробили. Благаю, ще є час! Не вдавайтесь до хибної великодушності — якщо маєте докори сумління, можна вигадати, що розірвала вона: це поставить її на пʼєдестал і ви нічого не втратите. Вирушіть у подорож, о! Є стільки засобів, якби ви тільки захотіли! Ще є час — ніколи не пізно вчинити правильно. Як ви будете нещасні, якщо жаль прийде надто пізно!
Comme on ferait disparaître ces bourgeoisies, toutes ces folies de langage qui tiennent encore de l’enfant et que vous n’excusez pas étant sous la domination d’une demoisele qui pendant 10 ans au moins a étudié toutes les hypocrisies... quaerens quem devoret.Si elle a été folle c’est vous qui la rendiez ainsi. Je vous en prie, il en est encore temps! Ne faites pas de fausse générosité, si vous avez des scrupules on pourra inventer que c’est elle qui a rompu, cela l’élèvera sur un piédestal et vous n’aurez rien perdu. Partez pour un voyage, oh ! Il y a tant oe moyens si vous vouliez seulement ! Il en est encore temps, il n’est jamais trop tard pour bien faire. Comme vous serez malheureux si les regrets vous viennent trop tard !
Навіть ваша родина була б рада бачити, що ви робите щось краще. Ну ж — один добрий порух... Що сказати, щоб переконати вас! Кличу Бога на допомогу. Бог, що читає в серцях, простить серцю, що бʼється для вас так щиро, його бажання відняти вас в іншої жінки, яка, може, кохає вас (чом би й ні?). Але в таких речах навіть ангел був би егоїстом.
Не залишайте по собі пекучого жалю. Скажіть, що ви читали листи і що вони нічого не змінюють, бо ви кохаєте... якщо кохаєте? Але не давайте підстав думати, що вже запізно і що у вас не вистачило сили духу кинути виклик стільком речам.
Якби не було доказів, що ви не кохаєте — невже вам воліли б навʼязати будь-кого? Ще не пізно, але треба вирішити негайно... Покличте собі на поміч усі ваші добрі почуття — їх чимало, вони скажуть вам слухатись мене. Я досить дружньо до вас ставлюся, щоб попередити: наполягаючи на своєму жалюгідному самогубстві, ви навіть нікого не зробите жертвою.
Est-ce que si on n’avait pas de preuves que vous n’aimez pas on préférerez vous jeter à la tête qui que ce soit. Il n’est pas trop tard, mais il faut se décider tout de suite... appelez à votre aide tous vos bons sentiments ils sont nombreux, il vous diront de m’écouter. J’ai assez d’amitié pour vous pour vous prévenir qu’en persisant dans votre misérable suicide vous ne ferez pas même de victime.
Даючи такий доказ дурості, тупості, поганого смаку й бездушності, ви вже не будете собою. Якщо ви здогадуєтесь, від кого лист, — знаєте, що я кажу правду. Отже, повідомляю вам із великою втіхою, що ви не принесете ще одного завоювання як придане своїй міщанці — і що тієї миті, коли ви остаточно складете їй до ніг свою шану (поговорімо про ті ніжки! якби ви знали, скільки всього дізнається ревнива жінка!..) — від вас відвернуться, закриваючи обличчя, як відвертаються від понівеченого й зловісного трупа коханої істоти.
En donnant une telle preuve de bêtise, d’abrutissement, de mauvais goût et de manque de cœur vous ne serez plus vous. Si vous vous doutez de qui vient la lettre vous savez que je dis la vérité. Ainsi je vous annonce avec beaucoup de satisfaction que vous n’apporterez pas une conquête de plus en dot à votre bourgeoise et que au moment où vous déposerez vos hommages définitifs à ses pieds (parlons-en de ses pieds ! si vous saviez ce qu’une femme jalouse apprend de choses !..) on se détournera de vous en se voilant le visage comme on se détourne du cadavre défiguré et sinistre d’un être aimé.

Примітки

В оригіналі латиною: «quaerens quem devoret» (1 Пет. 5:8, про диявола). ↩