❦
Неділя, 16 червня 1878.
Ми відʼїжджаємо о другій: пан і мадам Ґавіні, Діна і я. Діна дуже елегантна й багато вбрана. На мені коротка вовняна сукня і великий соломʼяний капелюх із білим пірʼям — трохи в стилі Людовіка XVI. Ніколи Імперія не повернеться звичайним шляхом — парижани люблять свята, королів, розкіш, і все це в них є, а ще є свобода.Dimanche 16 juin 1878 Nous partons à deux heures, M. et Mme Gavini, Dina et moi. Dina est très élégante et riche. Moi j’ai une robe courte en laine et un grand chapeau de paille avec des plumes blanches quelque peu Louis XVI. Jamais l’Empire ne reviendra d’une façon normale, les Parisiens aiment les fêtes, les rois, le luxe, ils en ont et ils ont la liberté.
Ґавіні знають усіх. Треба було бути такою дурепою, як я, щоб не зрозуміти, що префект за Імперії, що протягом десяти років приймав усю Європу, яка проїжджала через Ніццу, — що такий префект і його дружина не можуть бути мерзотниками. Нас представляють панам, серед них барон
Les Gavini connaissent tout le monde. Il fallait être bécasse comme moi pour ne pas comprendre qu’un préfet sous l’Empire qui a pendant dix ans reçu l’Europe entière qui passait par Nice, qu’un tel préfet et que sa femme ne peuvent pas être des canailles. On nous présente des messieurs, entre autres le baron
Осман. Оце інша річ!
Haussmann. A la bonne heure.
Цей день був найпрекраснішим, що тільки можна уявити: ми трималися дуже пристойно, мені не було нудно. Нечуваний, шалений, неймовірний натовп. Мені було добре. Шалене повернення.
Cette journée a été tout ce qu’on peut s’imaginer de plus beau, nous étions d’une façon très convenable, je ne me suis pas ennuyée. Un monde inouï, fou, incroyable. J’étais bien. Un retour insensé.
Поблизу Тріумфальної арки екіпаж Ґамбетти опиняється поруч із нашим на кілька митей. Ґавіні і Ґамбетта вітаються, і Ґавіні обіцяє мені представити Ґамбетту.
Auprès de l’arc de triomphe la voiture de Gambetta se trouve près de la nôtre pendant quelques instants. Gavini et Gambetta se saluent et Gavini me promet de me présenter Gambetta.
Ви знаєте, що я боюсь прокинутись.
Vous savez que je crains de me réveiller.
Я зустріла кілька знайомих і була рада бути серед людей.
J’ai rencontré quelques connaissances, j’étais heureuse d’être avec du monde.
Весілля Кассаньяка — майже доконаний факт: вчора він сказав одному зі своїх друзів, що про це серйозно йдеться. Ведуться переговори.
Le mariage de Cassagnac est un fait presque certain, hier il a dit à un de ses amis qu’il en était sérieusement question. On est en pourparlers.
Угода ще не укладена. Мадам де Ла Валетт, уроджена Руер, його давня коханка, кажуть, у нестямі від люті. Доктор Мішель, що стверджував, що Кассаньяк не може одружитись, бо його утримує жінка, — Мішель змушений визнати, що він одружується. Яка мерзота!!
Le marché n’est pas encore conclu. Mme de La Valette, née Rouher, sa maîtresse depuis longtemps est furieuse, dit-on. Le docteur Michel qui disait que Cassagnac ne peut se marier étant payé par une femme, Michel est obligé de convenir qu’il se marie. Quelle saleté !!
Я б куди радше бачила його на утриманні, ніж одруженим із цією дівицею Акар, яка, зрештою, нічого особливого...
J’aimerais bien mieux qu’il fût entretenu que de le voir épouser cette fille Acard qui n’est pas grand chose après tout...
Я купила досить товсту друковану книжку, з якої вирізала літери, наклеїла їх на картку, і вийшло ось що:
J’ai acheté un livre imprimé assez gros dans lequel j’ai découpé des lettres que j’ai collées sur une carte et qui forment la chose suivante :
Переписаний лист · Carte anonyme de Marie à Paul de Cassagnac (lettres découpées dans un livre et collées), 16 juin 1878«Жінка, що дуже серйозно цим цікавиться, хоче знати, чи ви одружуєтеся з кохання, чи з розрахунку.»Une femme qui s’y intéresse vivement et sérieusement veut savoir si vous faites un mariage d’amour ou de raison.Фіґаро, Бургонь, Кора.Figaro, Bourgogne, Cora.
Я підготувала ще один, але краще не розповідатиму вам усіх цих дурниць.
J’en ai préparé un autre mais j’aime mieux ne pas vous raconter toutes ces bêtises.
Музе з донькою на вечері. Музе каже, що дуже рада, що в мене є мадам Ґавіні — саме та жінка, яка може вивести мене у світ. Де Дайєнс запитує, яка моя мета в тому, щоб бути бонапартисткою, бо я не з тих жінок, що марнують час; Музе додає, що вона давно призначила мене головою бонапартистської партії. Вона в це вірить, нещасна!
Mouzay et sa fille à dîner. Mouzay dit qu’elle est très heureuse que j’aie Mme Gavini qui est la femme qu’il faut pour me lancer. De Daillens me demande quel est mon but en étant bonapartiste, car je ne suis pas femme à perdre mon temps, et Mouzay ajoute qu’elle m’a désignée depuis longtemps pour être le chef du parti bonapartiste. Elle le croit la malheureuse !
Я поки що ні в що не вірю — збираюсь із думками, чекаю, розраховую, вивчаю свої засоби і займаюсь дурницями з Кассаньяком.
Moi je ne crois encore rien, je me recueille, j’attends, je calcule, j’étudie mes moyens et je m’occupe de bêtises de Cassagnac.
Зараз оголошую вам, що весілля нічого не змінить і що як тільки зможу, я... (це погано, я не зроблю цього, але мушу сказати, що думаю) — я заберу його у дружини. Він не знає, нещасний... він завжди захоче мене як гарну тварину. Як це безглуздо в цьому світі... я бачила герцога Гамільтона, що вітав мадам Ґавіні.
A l’heure qu’il est je vous annonce que le mariage n’y fera rien et qu’aussitôt que je pourrai je... (c’est mal, je ne le ferai pas mais il faut que je dise ce que je pense) je le prendrai à sa femme. Il ne sait pas le malheureux... il voudra toujours de moi comme d’une belle bête. Comme c’est idiot dans ce monde... j’ai vu le duc de Hamilton qui a salué Mme Gavini.
Якби можна було почути всі їдкі, горді, милі, ніжні, дотепні речі, що я кажу про Кассаньяка... якби він міг почути мене лише сьогодні ввечері на вечері — він не був би такий байдужий до мене. Скажу вам навіть без жодного сорому: якби він мене знав — він любив би мене. Але з ним я дотепна — це правда, але й шалена, дика, глузлива, хитра; я вдаю з себе безодню підступності... Якби він мав мене любити — він полюбив би мене за це. А якби я була інакшою, я б шкодувала, що не була такою, як щойно описала. Я б сердилась на свою серйозність і свою чесність. Ні! Я б не хотіла змінюватись — хотіла б лише, щоб він почув одну з цих гарних речей, таких чарівних, коли вони рідкість серед цієї безодні підступності, як каже пан Башкирцев. Цю думку висловила де Дайєнс, а я, сміючись, визнала її правоту. Чого я, врешті-решт, хочу?! Зовсім нічого. Це лише фантазії.
Si on pouvait entendre toutes les choses mordantes, fières, gentilles, tendres, spirituelles que je dis à propos de Cassagnac... s’il pouvait seulement m’entendre ce soir à dîner il ne se ficherait pas tellement de moi. Je vous dirai même sans honte aucune que s’il me connaissait il m’aimerait. Mais avec lui je suis spirituelle c’est vrai, mais folle, sauvage, railleuse, rouée; je me pose en abîme de perfidie... S’il devait m’aimer il m’aurait aimée pour cela. Et si j’avais été autrement je regretterais de n’avoir pas été comme ce que je viens de dire. Je pesterais contre mon sérieux et contre mes honnêtetés. Non ! je ne voudrais pas changer, je voudrais seulement qu’il entende une fois une de ces bonnes choses si charmantes lorsqu’elles sont une rareté au milieu de cet abîme de perfidie comme dit M. Bashkirtseff. C’est de Daillens qui a eu cette idée et moi je lui ai donné raison en riant. Qu’est-ce que je veux enfin ?! Rien du tout. Ce sont des fantaisies.
Як цікаво, що я почуваюся сильною, терплячою і впевненою, що досягну своїх цілей.
C’est curieux comme je me sens forte et patiente et sûre d’arriver à mes fins.
Боже мій, дякую тобі і покладаюся на тебе.
Mon Dieu je vous remercie et je me confie à vous.