❦
Субота, 15 червня 1878.
Я заходила до мадам Ґавіні, щоб домовитись на завтра. Я за всіма правилами упадаю коло колишньої префектші — аби тільки чорт мені нічого не зіпсував.Samedi 15 juin 1878Je suis passée chez Mme Gavini pour nous arranger pour demain. Je fais une cour en règle à l’ancienne préfète, pourvu que le diable ne me gâte rien.
Сьогодні — переддень Великого призу, і з властивим нам розумом ми йдемо до цирку без панів. На мені той самий капелюх, що й на ярмарку, — чарівна річ із трояндами, за які можна заприсягтися, що вони справжні.
C’est la veille du grand prix et avec l’intelligence qui nous caractérise nous allons au cirque sans messieurs. Je porte le même chapeau qu’à la kermesse, une ravisante affaire avec des roses qu’on jurerait vraies.
Мені не потрібно описувати вам це задоволення — та й у таких великих зібраннях я ніколи нікого не бачу. На виході ми зустрічаємо пана дʼАльта. Потім я заходжу на хвилинку до Йорк.
Je n’ai pas besoin de vous décrire ce plaisir, d’ailleurs je ne vois jamais personne dans ces grandes réunions. A la sortie nous rencontrons M. d’Alt. Puis je passe un instant chez Yorke.
Подумайте лише — Робер-Флері не захотів нічого мені сказати, настільки поганим був мій малюнок. Тоді я показала йому той із минулого тижня (минулої суботи, Версаль), і отримала похвали. І слава Богу.
Pensez-donc Robert-Fleury n’a rien voulu me dire tellement mon dessin était mauvais. Alors je lu ai montré celui de la semaine passée (samedi passé Versailles) et j’ai eu des compliments. Ce n’est pas malheureux.
Бувають дні, коли все втомлює...
Il y a des jours où tout fatigue...