❦
Понеділок, 10 червня 1878.
Я вийшла о пʼять до восьмої й пішла пішки до майстерні, де зайняла своє місце, яке залишила об одинадцятій, щоб їхати до Версалю з тіткою. Там ми викликаємо Ґавіні, який нас впускає і приходить перевірити, чи маємо ми гарні місця. Я додам нижче звіт про засідання [Бракує]Lundi 10 juin 1878Je suis sortie à huit heures moins cinq minutes et j’ai marché jusqu’à l’atelier où j’ai pris ma place que j’ai quittée à onze heures pour aller à Versailles avec ma tante. Là nous demandons Gavini qui nous fait entrer et vient voir si nous sommes bien placées. J’attacherai ci-après le compte-rendu de la séance [Manque]
на якому мені було цікаво. Кассаньяк, здавалося, досить здивувався, побачивши нас, пішов позичити бінокль, роздивлявся нас і вклонився досить спокійно. Я робила замальовки голів і вдавала, що дивлюсь на щось інше, крім тенора — хоч що роби, цей хлопець — тенор, а решта — хористи. Я була в кремово-білому, минулого разу — в чорному. І знаєте, я була рада бути в ложі віце-президентів завдяки Пополю, — так от, якби я не зустріла цього чудовиська, він не дав би мені цих квитків і нас посадили б у ложу Президента — Ґавіні вже домовився з паном Греві.
pendant laquelle je me suis amusée. Cassagnac parut assez surpris de nous voir, alla emprunter un binocle, nous lorgna et fit un salut asez calme. J’ai fait des croquis de têtes et affecté de regarder autre chose que le ténor, on a beau faire, ce garçon-là est le ténor et les autres sont des choristes. J’étais en blanc écru, la dernière fois j’étais en noir. Et vous savez j’étais contente d’être dans la loge des vice-présidents grâce à Popaul, eh bien si je n’avais pas rencontré ce monstre-là il ne m’aurait pas donné ces billets et nous aurions été placées dans la loge du Président, Gavini s’était déjà entendu avec M. Grévy.
Кажуть, що завтра справу Кассаньяка не розглядатимуть і відкладуть до жовтня. Ґавіні наздоганяє нас на вокзалі, і ми повертаємось разом. У вагоні він представляє нам герцога Падуанського, дядька лагідного Мультедо, і ще двох.
On dit que Cassagnac ne passera pas demain et sera remis au mois d’octobre. Gavini nous rejoint à la gare et nous retournons ensemble. En wagon il nous présente le duc de Padoue, oncle du doux Multedo et encore deux.
Говоримо про політику і мистецтво, і нарешті про світ Ніцци за Імперії, від якого зараз залишились лише уламки, так що я повідомляю деякі новини й здаюся обізнаною в усьому.
On cause de politique et d’art et enfin du monde de Nice sous l’Empire dont il reste quelques bribes encore maintenant de sorte que je donne quelques nouvelles et parais au courant de tout.
Думаю, я була мила й розважлива, бо здавалося, що мене слухали з великим задоволенням, особливо герцог Падуанський. Це добре, чи не так — їздити і повертатись із Версалю оточеною депутатами-бонапартистами? Тож я не нарікаю. Тільки все ж треба, щоб наречений панни Акар був зі мною, інакше...
Je crois que j’ai été gentille et sage car on a paru m’écouter avec beaucoup de plaisir, surtout M. de Padoue. C’est bien n’est-ce pas d’aller et de retourner à Versailles entourée de députés bonapartistes ? Aussi je ne suis pas mécontente. Seulement il faudrait quand même que le fiancé de Mlle Acard soit avec moi autrement...
Яка клята невдача! Якби я могла йому сподобатись... на жаль, якби так мало бути — це вже сталося б!
Quelle fichue malchance ! Si je pouvais lui plaire... hélas si cela devait être cela serait déjà !
До кінця днів своїх я буду оплакувати це нещастя... Є, проте, велика розрада: я його цілком облишила.
Jusqu’à la fin de mes jours je déplorerai ce malheur... Il y a une grande consolation pourtant c’est que je l’ai entièrement lâché.
Я в захваті від своєї розмови з паном Руером — не можна бути чарівнішою і більш тактовною. Зі мною таке буває нечасто.
Je suis enchantée de ma conversation avec M. Rouher, on n’est pas plus charmante avec plus de tact. Ça ne m’arrive pas souvent.
Тоді я беру маленьку коробочку круглого рожевого драже і посилаю її Кассаньяку через служителя палати, прямо в залі засідань, турбуючи цю велику людину під час виконання обовʼязків; коробочка була вкладена в пристойний конверт із такою запискою:
Alors je prends une petite boîte de dragées rondes et roses et je l’envoie à Cassagnac, par l’huissier, dans l’enceinte même, troublant ce grand homme dans l’exercice de ses fonctions, la boîte a été placée dans une honnête enveloppe avec ce billet:
Переписаний лист · Billet de Marie à Paul de Cassagnac (avec des dragées roses), 10 juin 1878«Щоб підсолодити гіркоту ситуації, надсилаю вам ці рожеві перлини, що б не казало прислівʼя...'Pour adoucir l’amertume de la situation je vous envoie ces perles roses quoiqu’en dise le proverbe...Ваша подруга — така ж безкорислива, як вічна.»Votre amie aussi désintéressée qu’éternelle.'
Вкрай неприємно мені було те, що мій друг пішов до когось на трибуні, говорив із якимсь паном, але все одно — протягом десяти хвилин я була на межі відчаю.
Ce qui m’a été excessivement désagréable c’est que mon ami est allé voir quelqu’un dans une tribune, il a parlé à un Monsieur mais c’est égal, pendant dix minutes j’ai été au comble du désespoir.
Потім... все минає з часом.
Puis... tout passe avec le temps.
Ґавіні приходить і каже нам, що все скінчиться через пʼять хвилин і треба йти. Вони досягли мети, і завдяки балаканині пана Бодрі дʼАссона справу Кассаньяка так і не розглянули, і вона зависла до жовтня.
Gavini vient nous dire que c’est fini dans cinq minutes et qu’il faut s’en aller. Ils ont atteint leur but et grâce au verbiage de M. Baudry d’Asson, Cassagnac n’a pas passé et reste suspendu jusqu’en octobre.
Ми спускаємось, і тут починається невдача — пан Руер чекав нас унизу, ми утрьох беремо фіакр і відʼїжджаємо. Що може бути краще? Я вже думала про свою славу — під руку з Патроном банди, в розмові з десятьма-дванадцятьма депутатами, яких я знаю?
Nous descendons et voilà où commence la malchance, M. Rouher nous attendait en bas, nous prenons à nous trois un fiacre et partons. Quoi de mieux ? Je pensais déjà à ma gloire au bras du Patron de la bande et causant avec les dix ou douze députés que je connais ?
Ах! Та де там! Поки ми розмовляємо про різне, фіакр везе нас не на ту станцію, ми повертаємось галопом надто пізно, і перед моїми очима поїзд, що везе всіх до вокзалу Сен-Лазар, цей благословенний поїзд — мчить геть!
Ah ! bien oui ! Pendant que nous causons de choses diverses le fiacre nous conduit à une gare qui n’est pas la bonne, nous en retournons au galop trop tard et devant mes yeux le train qui emmène tout le monde pour la gare Saint-Lazare, ce train bienheureux file !
Ми беремо інший і повертаємось через вокзал Монпарнас — там неможливо знайти екіпаж, пан Руер збирався проводжати нас додому, але ми знаходимо лише двомісний візок і прощаємось із ватажком, домовившись про зустріч 28 жовтня. Квитки в мене вже є.
Nous en prenons un autre et rentrons par la gare Montparnasse, là impossible de trouver une voiture, M. Rouher s’apprêtait à nous escorter jusqu’à chez nous mais nous ne trouvons qu’une carriole deux places et nous séparons du chef en donnant rendez-vous au 28 octobre prochain. J’ai déjà des billets.
Що скажете про цей провал. Цілком поважний провал, так, але розумієте — що красивіший початок, то огидніший кінець!
Que dites-vous de ce four. Un four fort respectable, oui, mais comprenez donc plus c’était beau, plus cette fin est odieuse !
Який тріумф я втратила! Що дивного — це звично. Все надто добре почалось, і раптом... ці поїздки, ці депутати — це було надто цікаво, щоб тривати, так, але кінець! Ах! Жалюгідний Кассаньяк, яку нагоду я втратила показати тобі, що ти більше ні Квиток, ні Захист. Ти мій друг, зведений до найпростішого виразу, і якщо я тебе обожнюю — це буде заради твоїх красивих очей.
Quel triomphe j’ai perdu ! Quoi d’étonnant, c’est habituel. Ça a trop bien commencé et tout d’un coup... ces voyages, ces députés, c’était trop amusant pour continuer, oui, mais la fin ! Ah ! misérable Cassagnac quelle occasion j’ai perdue de te montrer que tu n’es plus ni Billet ni Protection. Tu es mon ami réduit à ta plus simple expression et si je t’adore ce sera pour tes beaux yeux.