❦
Четвер, 6 червня 1878.
Ви знаєте, що таке ці бали. Невимовна юрба. Наші туалети справляють сенсацію, але знайомих у нас немає, тож ми раді, що знайшли місця біля стіни, так що люди, які нас запросили, — а їх було чимало, — змушені були вдаватися до досить кумедних маневрів. Ґодар (із Ніцци) і Дюран, брат панянок, — уявляєте цих двох ерцгерцогів разом? Ґодар і Дюран прогулювались годину, не знаючи, чи слід їм підійти; я здогадалась із їхнього квапливого бажання поговорити зі мною, коли о третій годині я нарешті вирішила піти до буфету.Jeudi 6 juin 1878Vous savez ce que c’est que ces bals-là. Une cohue indescriptible. Nos toilettes font sensation, mais n’ayant pas de connaissances nous sommes heureuses de trouver des places auprès d’un mur de sorte que les gens qui nous ont invitées, et ils étaient assez nombreux, ont dû se livrer à des manèges assez comiques. Godard (de Nice) et Durand le frère des demoiselles, voyez-vous ces deux archiducs ensemble ? Godard et Durand se sont promenés une heure ne sachant s’ils devaient s’approcher, je l’ai deviné à leur empressement à me parler lorsque vers trois heures je me suis enfin décidée à aller au buffet.
Ми якраз підходили, коли виходили Маршал, його дружина та всі королівські принци й ерцгерцоги. Старий Морено, потім ще один іспанець, що попросив дозволу представити нам танцюристів, але ми вже йшли.
Nous arrivions lorsque sortaient le Maréchal, sa femme et tous les princes royaux et archiducs. Le vieux Moreno puis un autre Espagnol qui a demandé de nous présenter des danseurs mais nous nous en allions déjà.
Перед балом я викликала Мультедо, і в моїй присутності він написав три наполегливі й благальні листи за квитки — пану де Вальону, пану Осману і мадам Руер. Я сама відправила листи.
Avant le bal j’avais mandé Multedo et en ma présence il a écrit trois lettres pressantes et suppliantes pour des billets à M. de Vallon, à M. Haussmann et à Mme Rouher. J’ai envoyé moi-même les lettres.
Цей жалюгідний Мультедо каже, що я запаморочлива. Вчора я такою і була, а сьогодні [я] дуже втомлена — принаймні обличчям.
Ce misérable Multedo dit que je suis capiteuse. Je l’étais hier et aujourd’hui [je] suis bien fatiguée, du moins la figure.
Розалі відправляють до Версалю за квитками через слуг Палати. Крім того, я йду до Йорк, яка пише листа пану де Тансле. Я несу листа до Клубу вулиці Рояль, і він такий любʼязний, що спускається вниз і зі своєю вишуканою чемністю обіцяє зробити все можливе.
Rosalie est envoyée à Versailles pour avoir des billets par les domestiques de la Chambre. En outre je vais chez Yorke qui écrit une lettre à M. de Tanlay. Je porte la lettre au Cercle de la rue Royale et il est si aimable qu’il descend et avec sa politesse exquise promet de faire son possible.
Маркуар у Лісі.
Marcuard au Bois.
Скініна питає, де ми живемо. Потім монсеньйор Філіп — з ним домовилися зустрітися завтра на кермесі.
Schininà qui demande où nous habitons. Puis Monseigneur Philippe avec lequel rendez-vous demain à la kermesse.
Едіт Бойд напише мадам Вадінґтон, дружині міністра закордонних справ, за квитками.
Edith Boyd va écrire à Mme Waddington, la femme du ministre des Affaires Etrangères, pour des billets.
Якщо я їх не отримаю — це буде не моя провина.
Si je n’en ai pas ce ne sera pas de ma faute.
Я хотіла б попросити пана Жанвʼє де ла Мотта, але він показав би мого листа Полю де Кассаньяку. Пан Спюллер, що дійшов висновку про дійсність виборів, попросив призначити замість нього іншого доповідача — більшість вимагала від нього змінити доповідь. Невже цей Спюллер — чесна людина? Схоже на те. Але ось уривки з газет [зниклі].
Je voudrais en demander à M. Janvier de la Motte mais il montrerait ma lettre à Paul de Cassagnac. M. Spuller qui avait conclu à la validation de son élection a prié qu’on nommât à sa place un autre rapporteur, la majorité lui ayant demandé de changer son rapport. Ce Spuller serait-il honnête homme ? Il paraît. Mais voici des morceaux de journaux, [disparus]
Я хочу, щоб ви стежили за всіма цими дебатами, за всіма цими новинами на які я чатую — така ж змучена, як і стривожена. Змучена й стривожена через квитки. Я мушу їх дістати. Якби я попросила в пана Ґамбетти?
Je tiens à ce que suiviez tous ces débats, toutes ces nouvelles à l’affût desquelles je suis aussi tourmentée qu’inquiète. Tourmentée et inquiète à cause des billets. Il faut que j’en aie. Si j’en demandais à M. Gambetta ?
Як це кумедно — я живу зі своїм вугіллям і пензлями і розлучаюсь із ними лише для того, щоб жити з королями, президентами і міністрами.
Comme c’est drôle, je vis avec mes fusains et mes pinceaux et je ne m’en sépare que pour vivre avec les rois, les présidents et les ministres.
Послухати мене — то можна подумати, що я [не] виходжу від усіх цих людей. Решта смертних цікавить мене лише як килим, що я б поклала собі під ноги, — або ж коли я думаю, що вони думають, ніби я варта менше за них і що я не можу виходити в світ тощо. Тоді я шалію.
A m’entendre on dirait que je [ne] sors pas de chez tous ces gens-là. Le reste des mortels ne m’intéresse que comme un tapis que je me placerais sous les pieds, ou bien quand je pense qu’ils pensent que je vaux moins qu’eux et que je ne puis pas aller dans le monde, etc. Alors je rage.
Я шукаю, в кого ще можна попросити квитки.
Je cherche à qui je pourrais bien demander des billets encore.
Чи знаєте ви, яка жінка мені така ж мила, як моя мати у Флоренції?
Savez-vous quelle est la femme qui m’est sympathique comme ma mère à Florence ? ?
Ви геть помиляєтесь. Це мадам Руер. Я її ніколи не бачила. Мультедо написав їй учора, я прочитала її імʼя на конверті і відразу уявила собі її приємне й поважне помешкання, шанобливість, яку всі прихильники їй виявляють; зручний салон, світло лагідне й стримане, стара пані, яку я жодним чином не уявляю... І ось я сповнена поваги й шанування... Бачите моє нещастя! Як я хотіла б потрапити до цієї жінки! Вона живе на вулиці Єлисейській, 4. Вулиця їй пасує, тобто вона, певно, схожа на вулицю й прекрасні сади Єлисейського палацу, ті великі зелені поважні дерева, довгі гостинні гілки.
Vous vous trompez de tout en tout. C’est Mme Rouher. Je ne l’ai jamais vue. Multedo lui a écrit hier, j’ai lu son nom sur l’enveloppe et je me suis de suite imaginée son intérieur sympathique et respectable, la déférence que tous les fidèles lui accordent; un salon confortable, un jour doux et discret, une vieille dame que je ne me figure aucunement.. Et me voilà pleine de respect et de vénération... Voyez mon malheur ! Je voudrais tant aller chez cette femme ! Elle habite rue de l’Elysée 4. La rue lui ressemble, c’est-à-dire elle doit ressembler à la rue et aux beaux jardins de l’Elysée, à ces grands arbres verts et respectables, aux longues branches hospitalières.
Вона не знає, що я існую, і мені здається, що вона мене любить.
Elle ne sait pas que j’existe et il me semble qu’elle m’aime.
Ах! Якби я отримала квитки через неї...
Ah ! si j’avais les billets par elle...
Жюліан, мабуть, сміється в бороду — він ніколи не повірить, що цей тиждень канікул і перевірка повноважень — простий збіг.
Julian doit rire dans sa barbe, il ne croira jamais que cette semaine de vacances et la vérification des pouvoirs ne soient qu’une simple coïncidence.
Ах! Аби лише дістати ці квитки.
Ah ! pourvu d’avoir ces billets.
Щодо Кассаньяка — все його волосся посивіє, перш ніж я попрошу його про щось. Якщо в мене не буде цих квитків, я ляжу в ліжко на шість тижнів. Якщо Мультедо не дістане їх для мене, я більше ніколи в житті з ним не розмовлятиму.
Quant à Cassagnac, tous ses cheveux deviendront gris avant que je lui demande quelque chose. Si je n’ai pas pas ces billets, je me coucherai pour six semaines. Si Multedo ne m’en a pas, je ne lui parle plus jamais de ma vie.
Та зрозумійте ж, нікчеми, що я хочу туди піти!
Mais comprenez donc misérables que j’ai envie d’y aller !
Того балу я хотіла, щоб показатись, але тут, тут я йду, щоб побачити й почути речі такі цікаві, що вдягнешся як завгодно і станеш де завгодно — аби лише бути там.
Je voulais l’autre bal pour me faire voir mais ici, ici je vais pour voir et entendre des choses si amusantes qu’on s’habillerait n’importe comment et se mettrait n’importe où pourvu d’être là.
Це післязавтра. Я така схвильована, відколи шукаю квитки, що не можу ні їсти, ні читати, ні вдягатися. Увесь Париж хоче туди потрапити, а місць небагато.
C’est après-demain. Je suis si agitée depuis que je suis en quête de billets que je ne puis ni manger ni lire, ni m’habiller. Tout Paris veut y aller et il n’y a pas trop de places.
Кассаньяк казав мені, що ніхто ніколи не наважиться визнати його вибори недійсними і навіть скласти доповідь з висновком про недійсність. Ще два дні тому газети писали, що, не знайшовши попри все бажання нічого у виборах Кассаньяка, бюро дійшло висновку про їхню дійсність.
Cassagnac me disait qu’on n’oserait jamais l’invalider ni même faire un rapport concluant à l’invalidation. Il y a deux jours encore on disait dans les journaux que n’ayant malgré la meilleure volonté du monde, rien trouvé dans l’élection Cassagnac, le bureau avait conclu à la validation.
За два дні все змінилось. Річ досить незвичайна, і вона доводить, що Кассаньяк не такий шкідливий для своєї партії, як прийнято казати. Ліві потребують його, щоб занапастити бонапартистів, кажуть; якщо вони так його потребують, навіщо ж, чорт забирай, вони так наполегливо й завзято намагаються відсторонити його від Палати?
En deux jours c’est tout changé. Chose assez extraordinaire et qui prouve que Cassagnac n’est pas aussi nuisible à son parti qu’on veut bien le dire. Les gauches en ont besoin pour perdre les bonapartistes, dit-on; si elles en ont besoin tant que cela pourquoi diable tendent-elles à l’éloigner de la Chambre avec tant d’acharnement et tant de persistance ?