Вівторок, 28 травня 1878.

Маркуар приходив за моєї відсутності й оголосив про весілля Лардереля. О! Ось це мені, щоправда, зовсім не байдуже.
Неможливо не шаленіти.
Я наказую принести мені полуниці, дають два франки, я кажу Фортюне, що цього недостатньо, мені відповідають, що цього цілком вистачить, я повторюю, що вчора на два франки полуниці мені не вистачило, і мені знову відповідають, що цього цілком вистачить і що ще й залишилось, бо я не все зʼїла.
Якби це сталося раз, випадково, — а то ж щоразу одне й те саме.
Як же це нетактовно, як огидно, як брудно!