Вівторок, 21 травня 1878.

Мені мало одного нещастя — треба двох! Він одружується — він, другий він, Леон Ґамбетта!
Бувають іноземці, що приїжджають до Риму на два тижні й залишаються там на все життя.
Місто боже, нездоланне... Рим, богине земель і народів.
Є й жінки такі самі.
Я дуже нещасна. Це від утоми.
Послухайте... я вірю в сомнамбул-ясновидиць, і ви теж, якщо бачили їх... ну от, тоді ніхто не захищений. Так ось, не кажучи вже про те, що Марі Кассаньяка може розповідати йому небилиці, що можуть прислужитися їй в очах нового Бальзамо, — вона могла також казати йому правду. З її допомогою він може знати, що я думаю, і я не сумніваюсь, що він принаймні раз про це розпитував. Це було б кумедно... але не дуже.

Примітки

В оригіналі латиною: «terrarum dea gentiumque Roma» (Марціал, «Епіграми», XII, 8). ↩
Джузеппе Бальзамо, відомий як граф Каліостро (1743–1795) — італійський авантюрист і самозваний окультист; Марі іронічно порівнює Кассаньяка з цим шарлатаном. ↩