Вівторок, 14 травня 1878.

Характерні риси.
Бʼють на сполох, коли я кашляю, я веду справжні війни за відчинені вікна тощо. А з іншого боку — залишають мене саму на пів години на сходах вулиці Вівʼєн, де ходить хто завгодно, чоловіки йдуть до Клубу, що в тому ж будинку, решта снується туди-сюди, а ця вулиця — одна з найменш пристойних у Парижі. Стомившись чекати, я беру фіакр і повертаюсь сама. І це трапляється двічі на тиждень, іноді тричі. І це нічого, і жахи та скандали чудовиська — теж нічого.
А ще купа дрібʼязкових непорядностей через гроші... Фе!
Принц Бурбон наполегливо залицявся до моєї тітки, поки вона була в Ніцці, і клявся їй щодня, що не сватав панну Блан. Якби в мене була хоча б рента в 100 000 франків — я взяла б його одразу.
Яке нещастя! Всього лише 100 000 франків — і не мати їх!! Я б ні за що на світі не хотіла купувати того, хто мені подобається, — це означало б втратити його; але байдужого — імʼя, титул — із задоволенням.
Ах, Боже, якби в мене були ці 100 000 франків на рік. Якою б я була принцесою Бурбон і як би добре жила!.. а можливо, й чесно.