❦
Понеділок, 13 травня 1878.
На пообідні місця тягнуть жеребок — він указав на мене першою, але оскільки мене ще не було, та, що йшла після мене, зайняла місце. Тоді я приходжу, і Брезло повідомляє мені, що я маю сідати після всіх, оскільки втратила своє місце.Lundi 13 mai 1878Pour les places de l’après-midi on tire au sort qui m’avait désignée première et comme je n’étais pas encore là, celle qui venait après moi prit place. Là-dessus j’arrive et Breslau me signifie que j’ai à me placer après tout le monde ayant perdu ma place.
Такого ніколи, ніколи не було: особу, що зайняла місце, залишали, а сідали після неї, але нікого ніколи не відсилали в хвіст черги, хоч таке правило й існує. Я попросила запитати пана Жюліана; пан Жюліан відповів, що правило існує, але ніколи не застосовувалось, і що він вважає жахливим так зі мною вчинити. Я пішла в люті, але повернулась, щоб сказати, що моя відсутність справила б «завелику приємність купі негідників, дурнів, заздрісників тощо».
Cela ne s’est jamais, jamais fait, on laissait la personne placée et on se plaçait après elle, mais on n’était jamais reléguée à la queue quoique ce soit la règle. J’ai fait demander à M. Julian, M. Julian a répondu que la règle existait mais qu’on ne l’avait jamais appliquée et qu’il trouvait qu’il était affreux de me faire un pareil tour. J’étais partie furieuse mais je revins pour dire que mon absence ferait « trop de plaisir à un tas de canailles, d’imbéciles, de jaloux etc ».
Амелі приходить мене заспокоїти, бо я погрожую покинути майстерню; приходить служниця з розрадами, і я їм відповідаю, що їм не варто хвилюватися, що я, звісно, працюватиму, що тут нічого не робиться, чого не входило б у звичаї закладу, оскільки тут і мерзоти робляться, і я була б дурна марнувати час, бо цьому тільки зраділи б. До години лишалося двадцять пʼять хвилин.
Amélie vient me calmer parce que je menace de quitter l’atelier, la bonne arrive avec des consolations et je leur réponds qu’elles n’ont pas à s’inquiéter, que certainement je travaillerais, qu’on ne faisait rien qui ne fut dans les habitudes de la maison puisqu’on faisait des saletés et je serais bien bête de perdre mon temps puisqu’on en serait enchanté. Il manquait vingt-cinq minutes jusqu’à l’heure.
— Вдалось, — кажу я, — змусити мене змарнувати час від першої до другої, але ці двадцять пʼять хвилин я витрачу на те, щоб заспокоїтись і добре малювати — і щоб розлютити нікчем, які через заздрість вдаються до таких... нікчемностей.
- On est parvenu, dis-je à me faire perdre de une à deux heures mais ces vingt-cinq minutes je les employerais à me calmer pour bien dessiner et pour enrager les misérables qui par jalousie ont recours à de telles... misères.
Ці двадцять пʼять хвилин я витрачаю на те, щоб ганяти їх у хвіст і в гриву1; йти й кричати з цими покидьками не гідно мене, тож я беру крісло в маленькій вітальні й під приводом розмови зі шведкою і служницею кажу досить голосно купу чарівних речей і завершую заявою, що в усьому винна я сама — що я зганьбилася, звʼязавшись із Бог знає ким, і взяла бік паршивого пса, якому з повним правом хотіли надати стусанів, і що вони навіть не собаки, а комахи, яких я б легко роздавила каблуком, якби не боялась забруднити свої гарні черевички.
Ces vingt-cinq minutes je les emploie à les mener comme des nègres, aller et crier avec ces canailles ne serait pas digne de moi, donc je prends un fauteuil dans le petit salon et sous prétexte de parler à une Suédoise et à la bonne je dis assez haut un tas de choses charmantes et termine en déclarant que tous les torts sont de mon côté qui me suis encanaillée en me liant avec Dieu sait qui, et en prenant le parti d’un chien galeux auquel on voulait avec raison donner des coups de pieds et que ce ne sont même pas des chiens mais des insectes que j’écraserais bien avec mon talon si je ne craignais de salir mes jolis souliers.
А після всього цього ви, мабуть, скажете, що це не ганьба — Поль де Кассаньяк одружується з панною Акар замість мене!
Et après cela vous direz peut-être que ce n’est pas une infamie que Paul de Cassagnac épouse Mlle Acard au lieu de moi !
Ввечері приїхала тітка, і мені довелось благати чверть години, щоб отримати 150 франків. Це справді ганьба. Якби їх не було або якби я просила примхи заради, але коли я прошу — це завжди для оплати майстерні, або вчителів анатомії, або чогось іншого.
Ma tante est arrivée ce soir, il m’a fallu supplier pendant un quart d’heure pour obtenir 150 francs. C’est vraiment honteux. Si on ne les avait pas où si je les demandais par caprice, mais quand je demande c’est toujours pour payer l’atelier, ou les professeurs d’anatomie ou d’autre chose.
Портрети Шеппі робилися за 20 франків. Якщо щедро оцінити жахливі ноги, що вона намалювала, — це 50 франків. 50 і 20 — 70. Але оскільки я якось сказала, що дала б 100 франків за добре намальовані ноги, і оскільки їй потім довелось їх малювати, малося на увазі, що вона отримає 100 франків, зважаючи на мою щедрість.
Les portraits de Schaeppi se fabriquaient à 20 francs. En estimant cher les affreux pieds qu’elle a fait ils valent 50 francs. 50 et 20 font 70. Mais comme j’avais dit un jour que je donnerais 100 francs pour des pieds bien faits, et comme elle a eu à les faire ensuite il a été sous-entendu qu’elle aurait 100 francs vu mes façons larges.
Ці мерзенні жінки мають владу мною керувати, бо я була до них тисячу разів добра.
Ces sales femmes ont un pouvoir de me mener parce que j’ai eu mille bontés pour elles.
Я плюю на них і кидаю їм 150 франків, щоб ними витерлися.
Je leur crache dessus et leur jette 150 francs pour qu’elles s’essuyent avec.
Мені потрібно знову побачити Пополя — у справі.
J’ai besoin de revoir Popaul, pour affaire.
Примітки
В оригіналі les mener comme des nègres — «ганяти, як негрів», тобто як рабів; див. примітку до 065/1876-08-21. ↩