❦
Четвер, 9 травня 1878.
Я розповіла у Лаферʼєр і скрізь, де тільки могла, що Кассаньяк одружується з панною Акар. Кароліна каже, що панна Акар не схожа на французьку дівчину — вона видається надзвичайно розумною, і сама Кароліна прийняла її за художницю. Тоді воно й зрозуміло. Що ж, так, без сумніву, дуже привабливо зустріти таку особу у вищому світі.Jeudi 9 mai 1878 J’ai raconté chez Laferrière et partout où j’ai pu que Cassagnac épousait Mlle Acard. Caroline dit que Mlle Acard n’a pas l’air d’une jeune fille française, qu’elle paraît extrêmement intelligente et qu’elle Caroline, l’avait prise pour une artiste. Ça se comprend alors. Eh bien, oui c’est sans doute fort attrayant de rencontrer une pareille personne dans le monde.
Мене ж у вищому світі не зустрінеш.
Moi, on ne me rencontre pas dans le monde.
Сьогодні ввечері в дідуся мамі стало погано, Діна драматично поводилась, накладаючи гірчичники; я була спокійна й торкалася лише компресів і гарячої води... Мені ніде не вдається забруднитися. Але якою ж гарною ця жінка мала бути й якою залишається! Відкинута на ліжку, непритомна, одяг розхристаний, груди відкриті; шкіра обличчя натягнута... Справді, коли жінка по-справжньому вродлива, вона ще вродливіша у хворобі чи в стражданні.
Maman s’est trouvée mal ce soir chez grand-papa, Dina a été dramatique en maniant les sinapismes; moi j’ai été calme et n’ai touché qu’aux compresses et à l’eau chaude... je ne puis parvenir à être sale, nulle part. Mais comme cette femme a dû être belle et comme elle l’est encore ! Renversée sur le lit, évanouie, les habits défaits, la poitrine découverte; la peau du visage était tendue... Vraiment quand on est tout à fait belle, on est encore plus belle dans la maladie ou dans la douleur.
На мить я запитала себе: чи не кращі в неї груди в сорок один рік, ніж у мене у вісімнадцять.
Un instant je me suis demandée si à quarante-et-un ans elle n’avait pas le sein mieux fait que moi à dix-huit.
Мама не витрачає багато на сукні — майже нічого. Ці вбрання, хоч і досить розкішні, надають їй простацького вигляду, та ще й шиньйон і банальні капелюхи. Але в ліжку (у неї мало волосся) — зімʼята біла полотнина на голові — вона просто чудова, і тіло гнучке й молоде, як у двадцять. Тільки кінцівки в неї більші й некрасивіші, ніж у мене. Вважаючи себе завжди дитиною, яка ще виросте, я не звертала уваги на руки й ноги — завжди сподівалась, що вони виростуть разом із рештою, але вони залишились маленькими. У мене могла б бути чарівна рука, якби пальці не були жахливо попсовані смичковими інструментами і якби я не гризла нігті. Але небесні інструменти1 нічого б не вдіяли, якби в мене були пристойні нігті.
Maman ne dépense pas beaucoup pour ses robes, presque rien. Ces vêtements quoique assez riches la vulgarisent, puis il y a le chignon et les chapeaux conventionnels. Mais dans son lit, (elle a peu de cheveux) un linge blanc chiffonné sur la tête; elle est tout à fait magnifique et le corps est souple et jeune comme à vingt ans. Seulement les extrémités sont plus grandes et plus laides que chez moi. Me considérant toujours comme une enfant qui grandira je ne prenais pas garde à mes mains et à mes pieds, j’attendais toujours qu’ils grandiraient avec le reste, mais ils sont restés petits. J’aurais pû avoir une main ravissante si les doigts n’étaient indignement abimés par les instruments à corde et si je ne me mangeais les ongles. Mais les instruments célestes ne feraient rien si j’avais des ongles convenables.
Моє тіло античної богині, мої надто іспанські стегна, маленькі й досконалі за формою груди, мої ноги, руки й дитяча голова. Навіщо? Адже ніхто мене не бачить, не знає, не любить.
Mon corps de déesse antique, mes hanches trop espagnoles, mon sein petit et parfait de forme, mes pieds, mes mains et ma tête d’enfant. A quoi bon ? Puisque personne ne me voit, ne me connaît, ne m’aime.
Все одно, цей Поль де Кассаньяк отримає те, на що заслуговує, одружившись зі своєю панною Акар.
C’est égal, il n’aura que ce qu’il mérite ce Paul de Cassagnac, en épousant sa Mlle Acard.
Повторюю те, що вже казала. Я вважала його скарбницею делікатності й піднесеності почуттів — всупереч його зовнішності й саме через неї; словом, я вважала його подібним до себе; але після того вечора я більше не вірю, що він схожий на мене, тепер я мало його поважаю і більше не захоплююсь його делікатністю — йому забракло її передусім щодо себе самого.
Je répète ce que j’ai déjà dit. Je le prenais pour un dépôt de délicatesse et d’élévation de sentiments, malgré ses dehors et justement à cause de cela, bref, je le prenais pour moi; et après l’autre soir je ne crois plus qu’il soit comme moi, je ne le respecte plus que peu et je n’admire plus sa délicatesse; il en a manqué envers lui-même surtout.
Він ще... мабуть... трохи кращий за інших, але набагато гірший, ніж був.
Il est encore... peut être... un peu plus que les autres mais il est beaucoup moins qu’il n’était.
Цього дуже шкода.
C’est bien dommage cela.
Я нічого собі не докоряю; я так вірила в те, чим він себе називав, що ніколи в житті не очікувала б того, що сталось. Він мене не поважає — ось чому... Ні! Якби він був тим, ким я його вважала, він зрозумів би, хто я така, і трохи поважав би себе самого... навіть жартуючи, як брат.
Moi je ne m’accuse de rien; je le croyais tellement ce qu’il se disait que je ne me serais jamais de la vie attendue à ce qui est arrivé. Il ne me respecte pas, c’est pour cela... Non ! S’il était ce que je pensais il aurait compris ce que je suis et il se serait respecté un peu lui-même... même en plaisantant comme un frère.
Цього тижня вранці позує Розалі; вона мені не вдається.
C’est Rosalie qui pose cette semaine le matin; je ne la réussis pas bien.
Мій бідний Пінчо і цей бідний Валіцький... думала про них сьогодні.
Mon pauvre Pincio et ce pauvre Walitsky... j’y ai pensé aujourd’hui.
Примітки
Марі іронічно називає смичкові інструменти «небесними», натякаючи на те, що краса страждає заради мистецтва. ↩