П'ятниця, 3 травня 1878 р.

Сьогодні після обіду я малювала фігуру Діни — страхітливо складну, але цікаву. Три роки тому в Ніці мені здавалося, що в неї негарно складені груди — бо бачила лише свої; тепер, побачивши п'ятдесят моделей, я змінила думку: Діна цілком може бути зарахована до жінок
гарної статури, і без застережень.
Швейцарки вважають, що до пояса я цілком досконала — щоправда, таких піднятих грудей я бачила лише в античних статуях. Нижче пояса ті самі швейцарки вважають мене просто некрасивою: надто широкі стегна й надто маленькі ноги для такого виразного тазу. Ці недосконалості трохи мене принижують, але я втішаю себе думкою, що це такі вади, які сучасники дуже цінують.
Прийшов російський священик — довелося кинути малювання й іти з ним до тата.
Цей пес Кассаньяк мав написати, щоб прийти на вечерю, і щоб мама не знала про наш візит. Вже п'ятниця — я послала до нього спитати. Що за ньюфаундленд^1^ ця істота.

^1^ Terre-neuve (фр.) — ньюфаундленд: велика добродушна, але незграбна порода собак; образний вираз «добродушний незграба».
Раніше я в це не вірила — тепер вірю, що він такий же схиблений, як я. Бідолашна я — я уявляла собі тисячу чудових якостей у нього; тепер припускаю тисячу підлостей. Він брав гроші в жінок — це вульгарний кривдник, нахаба, справжній… Тощо. Тощо.