Минуло ледь чотири дні, як я написала Маркуару, — ось його відповідь.
Mercredi 27 mars 1878Il y a à peine quatre jours que j’ai écrit à Marcuard, voici sa réponse.
Переписаний лист · Lettre de F. de Marcuard, Florence, [dimanche 24 mars 1878]
Флоренція
Florence
[Неділя, 24 березня 1878]
[Dimanche 24 Mars 1878]
Але це жахливо — це нещастя, що з вами сталося, — і повірте, що я разом з вами оплакую втрату молодого Пінчо, тим більше що ви цілком напевно знайдете його лише у вигляді рагу або муфти.
Mais c’est affreux, ce malheur qui vous est arrivé et croyez que je déplore avec vous la perte du jeune Pincio, d’autant plus que bien certainement vous ne le retrouverez que sous forme de gibelotte ou de manchon.
Та це ще не непоправне нещастя. Пінчо для своєї породи був лише посередньої краси, а вдача його часом була не з найкращих, — тож утішайтеся і замініть його оригіналом із заголовка ваших листів — ось чудовий мопс1! Італія сумна, повернулися помітні холоди, і чудова погода, що стояла, цілком зіпсувалася. Театрів і прийомів немає, «Skating»2 геть занепав, і в мене тільки клуб3, та нескінченні партії більярду й безику, щоб згаяти час. Жодного найменшого салонного залицяння —
Ce n’est cependant pas un malheur irréparable. Pincio pour sa race, n’était que de très moyenne beauté, et son caractère laissait parfois à désirer, consolez-vous donc et remplacez-le par l’original de l’en-tête de vos lettres, voilà un joli pug ! L’Italie est triste, il y a eu un retour de froid très sensible et le temps superbe que nous avions s’est gâté complètement. Les théâtres et réceptions n’existent pas, le Skating est complètement tombé et je n’ai que le Club(b), et d’interminables parties de billard et de bé[s]igue pour passer le temps. Pas la moindre petite cour de salon-
Олександр першим виграв приз серед джентльменів-наїзників4 у Римі і має повернутися за кілька днів. Меліссано ще тут — він має певний успіх серед молодих дам віком від 35 до 60 років.
Alexandre a gagné le premier le prix des gentlemen-riders à Rome et doit revenir dans quelques jours. Melissano est encore ici, il a quelque succès auprès des jeunes dames entre 35 et 60 ans.
Говорять про можливий шлюб Олександра, але, на мій погляд, молода особа не виявляє особливого запалу — вона не гарна, але досить багата, щоб витягнути нашого молодого друга з доволі скрутного становища, в якому він перебуває. Днями я купив три першокласні картини… і шкодую,
On parle d’un projet de mariage pour Alexandre, mais selon moi, il y a peu d’empressement de la part de la jeune personne, qui n’est pas jolie, mais suffisamment riche pour tirer notre jeune ami de la position passablement emba[r]rassée dans laquelle il se trouve. J’ai acheté l’autre jour trois tableaux de premier ordre... et je regrette
що не можу показати їх вам, хоча це, мабуть, не зовсім ваш жанр: Рейсдал, морський пейзаж, і краєвид Гокарта або Снейдерса із зображенням лісу з фігурами, вершниками, собаками — виконано з досконалою тонкістю.
vivement ne pouvoir vous les soumettre quoique ce ne soit, je crois pas précisément votre genre, un Ruysdael, marine et un paysage de Hockaert ou de Snyders, représentant une forêt, avec des figures, des cavaliers, des chiens, c’est d’une finesse et d’une exécution parfaite.
Я буквально розорився, щоб їх придбати, — у мене теж часом бувають примхи. Я пробуду тут ще місяць, потім проїду через Берн, і, може, матиму задоволення побачити вас у травні в Парижі. Ви ще будете там? Гадаю, виставка вас затримає? Шкода, що ви так і не зважилися приїхати до Італії, але розумію, що вам важко було розлучитися з Парижем і вашими заняттями.
Je me suis positivement ruiné pour les avoir, ayant aussi mes caprices à certaines heures. Mon séjour se prolongera encore d’un mois, puis je passerai par Berne, et aurai-je peut-être le plaisir de vous voir en Mai à Paris. Y serez-vous encore ? Je suppose que l’exposition vous y retiendra ? Je suis fâché que vous ne vous soyez [pas] décidée à venir en Italie, mais je comprends que vous ayez eu de la peine de vous séparer de Paris et de vos études.
Дайте знати про себе і передайте мої шанобливі вітання всій вашій родині.
Donnez-moi de vos nouvelles et présentez mes respectueuses salutations à toute votre famille.
Ваш найвідданіший слуга
Votre très dévoué serviteur
Ф. де Маркуар
F. de Marcuard
Пишу йому сьогодні ввечері й повідомляю про наш приїзд. Маю телеграфувати йому точний день.
Je lui écris ce soir lui annonçant notre arrivée. Je dois lui télégraphier le jour exact.
Сподіваюся, що цей тричі нікчемний Кассаньяк роздратований тим, що отримує листи мало не щодня, — однак учорашній буде останнім надовго.
J’espère que ce trois fois misérable Cassagnac est embêté de recevoir des lettres presque tous les jours, pourtant celle d’hier sera la dernière pendant longtemps.
Бідолашний Маркуар — оце буде йому гарний першоквітневий жарт. Але ось кілька рядків із «Ле Пеї», без підпису, — та тільки Пополь може писати такі речі. Знайдете їх у конверті Маркуара.
Ce pauvre Marcuard, quel joli poisson d’avril cela va lui faire. Mais voici quelques lignes du « Pays », non signés, mais il n’y a que Popaul pour écrire de pareilles choses. Vous les trouverez dans l’enveloppe de Marcuard.
Газетна вирізка · Le Pays, 27 mars 1878 (lignes non signées, attribuées par Marie à Cassagnac)
Палата депутатів вирізняється безпрецедентною щедрістю — крім тих випадків, коли йдеться про кілька тисяч франків для утримання в Інвалідів покалічених на наших полях битв або для оплати капеланів флоту. Щодо цього вона непохитна, і можна битися об заклад, що вона не відновить кредитів, ухвалених Сенатом із цього приводу. Але чотири мільярди пана де Фрейсіне, друга пана Ґамбетти, — будьте певні, їх роздобудуть за будь-яку ціну. Хочуть величі. Спогади про Імперію не дають нашим республіканцям спати. Вони вдають, що зневажають її, але наслідують.56
La Chambre des députés est d’une générosité sans précédents, excepté toutefois quand il s’agit de quelques milliers de francs pour faire vivre aux Invalides les mutilés de nos champs de bataille ou de rétribuer les aumôniers de la marine. Sous ce rapport elle est intraitable et il y a gros à parier qu’elle n’acceptera pas le rétablissement des crédits votés par le Sénat à ce sujet. Mais les 4 milliards de M. de Freycinet, l’ami de M. Gambetta, soyez certain qu’on se les procurera coûte que coûte. On veut faire grand. Les souvenirs de l’Empire empêchent nos républicains de dormir. Ils feignent de l’accabler de leur mépris, mais ils l’imitent.
Le Pays, 27 березня 1878, с. 1 — «Республіканське процвітання» gallica.bnf.fr / BnF
На жаль, не схоже, щоб їм вдалося донині пожвавити ділове життя. Даремно організовано Виставку; даремно обіцяно небачену активність у громадських роботах. Даремно взято в полон маршала, приборкано консервативну опозицію в Сенаті. Даремно все їм усміхається — палати, міністри, виборці і навіть пан де Бісмарк (?), що надсилає свої найкращі картини для палацу Трокадеро. Ділове життя не пожвавлюється.7
Il ne paraît pas, malheureusement, qu’ils soient parvenus jusqu’ici à provoquer la reprise des affaires. C’est en vain qu’ils ont organisé l’Exposition; c’est en vain qu’ils font entrevoir une activité sans exemple donnée aux travaux publics. C’est en vain qu’ils ont fait prisonnier le Maréchal, dompté l’opposition conservatrice du Sénat. C’est en vain que tout leur sourit, les Chambres, les ministres, les électeurs et même M. de Bismarck (?), qui leur envoie ses meilleurs tableaux pour le palais du Trocadéro. Les affaires ne reprennent pas.
Шах Персії повернеться до Парижа; арабські вожді влаштують самобутні свята услід за екскурсією іспанських студентів, — і все ж угоди в застої, страйки відновилися.8
Le shah de Perse reviendra à Paris; les chefs arabes organiseront des fêtes originales, pour faire suite à l’excursion des étudiants espagnols, et néanmoins les transactions sont dans le marasme, les grèves ont reparu.
Le Pays, середа, 27 березня 1878 (з датою наступного дня; паризький огляд датовано 26 березня), с. 1 — прочитати число на Gallica (BnF). Непідписаний текст — це колонка «Prospérité républicaine» («Республіканське процвітання»).↩
Виправлено за Le Pays (27 березня 1878, с. 1, стовп. 6); у друкованому виданні (Mon Journal, т. 11): «elle intraitable» і «de leur mépris mais ils lʼimitent».↩
Виправлено за Le Pays (27 березня 1878, с. 1, стовп. 6); у друкованому виданні (Mon Journal, т. 11): «M. de Bismarck (?) qui leur envoie».↩
Виправлено за Le Pays (27 березня 1878, с. 1, стовп. 6); у друкованому виданні (Mon Journal, т. 11): «étudiants espagnoles» і «dans le marasme. Les grèves ont reparu.».↩
