Четвер, 24 січня 1878 р.

Під час перерв я й далі переводжу папір і нарешті спромагаюся скласти такого листа, який попри всі муки все ж виглядає спонтанним і вдалим.
— Прошу вибачення за те, що через недоречні витівки змусила вас бути зі мною нетактовним перед усіма цими дамами. Я поводилася, знаю, непристойно, як п'ятирічна дитина, — що в моєму віці не дуже приємно, — але мені було б прикро, якби ви вважали мене невихованою божевільною, хоча я зробила для цього все можливе.
До побачення — і без образ.
Не думайте погано про вашу сестру, якій дуже соромно за свою поведінку. І за вашу теж.
Марі Башкірцефф
Мені прикро, що я червонію, коли чую ім'я Кассаньяка. Говорю про нього всяке погане й насміхаюся, коли його називають молодим, чи гарним, чи кажуть про нього ще щось хороше.