❦
Неділя, 20 січня 1878 р.
Ось його відповідь.Dimanche 20 janvier 1878
Переписаний лист · Lettre de Paul de Cassagnac, [samedi 19 janvier 1878][Субота, 19 січня 1878][Samedi 19 janvier 1878]Приймаю ваше запрошення з великим задоволенням, моя мила маленька подруго, але як же я, по-вашому, встигну повернутися з Версаля і вдягтися до пів на сьому?J’accepte votre invitation avec grand plaisir, ma gentille petite amie, mais comment voulez-vous que j’ai le temps d’être revenu de Versailles et de m’habiller, à six heures 1/2.Якщо ви не дасте мені часу до сьомої, я ніяк не зможу прийти.Si vous ne m’accordez pas jusqu’à sept heures, il m’est impossible de venir.З почуттями шанобливої прихильності,Tous mes sentiments de respectueuse affection,Поль де КассаньякPaul de Cassagnac
На що я відповідаю телеграмою з салону Лаферʼєр,1 де приміряла сукні.
à laquelle je réponds par dépêche de chez Laferrière où j’essayais des robes.
Переписаний лист · Dépêche de Marie à Paul de Cassagnac, 20 janvier 1878Даю вам час до пів на восьму, величезний друже.Je vous accorde jusqu’à sept heures et demie énorme ami.Діва з какао.La vierge au cacao.
Ви ніколи не уявите собі, яка я ледача до цих звітів.
Vous ne vous imaginerez jamais à quel point je suis paresseuse pour faire ces comptes-rendus.
О сьомій прийшов Пополь із відомою вам невимушеністю, а за кілька хвилин — Берта з сестрою. Крім мами і тітки, ми всі в білому. Уявіть цей обід: шість жінок і один чоловік — Пополь. Я гарна й одягнена так, щоб не залишити в тіні жодної зі своїх фізичних переваг.
A sept heures est arrivé Popaul avec la désinvolture que vous connaissez, et quelques instants après Berthe et sa sœur. Excepté maman et ma tante nous sommes toutes en blanc. Vous vous représentez bien le dîner avec six femmes et un seul homme, Popaul. Je suis jolie et habillée de façon à ne laisser dans l’ombre aucun de mes avantages physiques.
Неймовірно — я не можу звʼязати двох слів: ось уже понад три години зошит розкритий, але я ухиляюся — то читаю, то граю на своїх численних інструментах.
C’est incroyable, je ne puis pas mettre deux mots ensemble, voilà plus de trois heures que le cahier est ouvert, mais je me dérobe tantôt en lisant, tantôt en jouant de mes nombreux instruments.
Кассаньяк відкрив білу скриньку, і мені довелося давати бій, щоб не дати йому читати: змʼяті манжети, поцілувані руки. Саме це й заважає мені писати: якщо я трохи не відшліфую своїх записок, їх не можна буде показати нікому. У мене аж роїться від хвалькуватих, неприємних і фальшивих висловів.
Cassagnac a ouvert la boîte blanche et il m’a fallu livrer une bataille pour l’empécher de me lire, avoir les poignets chiffonnés, les mains baisées. C’est cela même qui m’empêche d’écrire, si je ne soigne un peu mes mémoires, il sera impossible de les laisser voir à qui que ce soit. Je fourmille d’expressions vantardes, désagréables et fausses.
Він наполягав або вдавав, що наполягає, — тоді я поклала йому свої ключі в кишеню, що здалося йому дуже сміливим, — адже його честь і так далі, і так далі. Вічний його коник, що його я вважаю удаванням, бо такі люди бувають тільки в Александра Дюма.2
Il y tenait ou avait l’air d’y tenir alors je lui mis mes clefs dans sa poche ce qu’il trouva très fort, puisque son honneur etc. etc. etc. Son cheval de bataille enfin, que je crois une affectation parce que ses pareils ne se voient que chez Alexandre Dumas.
Для мене Кассаньяк — жінка; ви розумієте, що я маю на увазі, — та ще його повага й усілякі інші речі. Ми обмінюємося зухвалостями і любʼязностями, мені весело, і я боюся, що час іде надто швидко.
Pour moi Cassagnac est une femme, vous comprenez ce que je veux dire et puis son respect et toutes sortes de choses. Nous échangeons des impertinences et des gentillesses, je m’amuse et je crains que l’heure qui marche trop vite.
Бойди роблять вигляд, що збираються на бал до Опери крадькома від мами; ми з Діною граємо ту саму комедію і запрошуємо Кассаньяка — він нас поведе. Цю змову перериває прихід маленького принца, на якого ми, утім, не звертаємо уваги й далі розмовляємо між собою — чотири жінки і один чоловік.
Les Boyd font semblant d’aller au bal de l’Opéra en cachette de maman, moi et Dina jouons la même comédie, nous invitons Cassagnac qui nous guidera. Cette conspiration est interrompue par l’arrivée du petit prince, auquel d’ailleurs nous ne faisons pas attention et continuons à causer entre nous, les quatre femmes et l’homme.
Не знаю як, але під час обіду знову заговорили про пʼятьох світських дам; Пополь розповів про це листування, додавши, що відповів.
Je ne sais comment pendant le dîner on a reparlé des cinq femmes du monde, Popaul a raconté cette correspondance en ajoutant qu’il avait répondu.
Ми благаємо його дозволити нам бути присутніми на чаї, а він відповідає, що дав чесне слово пʼятьом незнайомкам їх не зраджувати.
Nous le supplions de nous faire assister au thé, et il répond qu’il a donné sa parole d’honneur aux cinq inconnues de ne pas les trahir.
— Але ж ви казали мені, що не відповідали.
— Mais vous m’avez dit que vous n’aviez pas répondu.
— Та мені знову написали після того — ви цього не знаєте.
— Mais l’on m’a récrit depuis, vous ne savez pas cela.
— Невже!
— Vraiment !
А потім — тисяча хитрощів, щоб він не запідозрив. Берта і Йорк грають добре, і Пополь, взявши з мене чесне слово, що я тут ні до чого, розповідає нам, як він влаштує, щоб пʼять дам самі зняли маски.
Et puis mille ruses pour qu’il ne soupçonne pas. Berthe et Yorke jouent bien, et Popaul après avoir pris ma parole d’honneur que je n’y étais pour rien, nous raconte comment il va faire pour que les cinq dames se démasquent d’elles-mêmes.
Його слуга, перевдягнений поліцейським комісаром, увійде не одразу — покоївка довго його не пускатиме; Кассаньяк зблідне, дами злякаються. Одне слово — невеличка сцена, дуже добре зіграна, яка справила б на мене велике враження, якби мене не попередили.
Son domestique habillé en commissaire de police fera son entrée longtemps empêché par la bonne, Cassagnac pâlira, les dames s’épouvanteront. Bref, une petite scène très bien jouée qui me ferait un grand effet si je n’étais prévenue.
Тепер дехто каже, що він глузує з нас. Я в це не вірю.
Maintenant il y a des gens qui disent qu’il se gausse de nous. Je ne le crois pas.
Приходять пані де Файє, пани де Борепер і дʼАльт. Я дуже невдоволена, проте поводжуся пристойно і відводжу принца до свого маленького салону, з якого крізь скляну перегородку все видно у великому, — щоб показати йому малюнок, альбоми і поговорити про мистецтво.
Arrivent Mme de Fayet, et MM. de Beaurepaire et d’Alt. J’en suis bien fâchée, toutefois je suis convenable et conduis le prince dans mon petit salon, duquel on voit tout, dans le grand par une glace sans teint, pour lui montrer un dessin, des albums et pour parler d’art.
Я бачила, як Кассаньяк розмовляв із Діною й Бертою і поглядав на мене; як я дізналася потім — він говорив про мою красу — красу статуї і пропонував Діні спробувати зробити таку саму спину, як у мене. Вона відповіла, що навідріз відмовляється. Насправді я, думаю, інша, ніж у цьому щоденнику; у щоденнику — це більш-менш я сама, така, як є, з незначною різницею будь-якого відтворення; з Кассаньяком же я геть навіжена, дозволяю собі це, бо знаю, що він розумний і що, кажучи, ніби ніщо з мого боку його не здивує, він розуміє, що... я жартую.
Je voyais Cassagnac causant avec Dina et Berthe et me regardant, comme je l’ai su après, il parlait de ma beauté comme statue et disait à Dina de fabriquer si elle le pouvait un dos pareil au mien. Elle lui répondit qu’elle s’y refusait absolument. Je suis, je crois différente en réalité de ce que je suis dans ce journal; dans le jouranl c’est à peu près moi naturelle avec la légère différence de toute reproduction, maintenant avec Cassagnac je suis tout à fait toquée, je m’y laisse aller parce que je sais qu’il a de l’esprit et que tout en disant que rien ne l’étonnerait de ma part, il comprend que... je blague.
Файє і панове тануть перед ним так, що мені це здається дуже кумедним — мені, яка ставлюся до нього зі сміхом. Маленький принц ним безмежно захоплюється. Пан де Борепер упадає коло нього; пан де Борепер буває скрізь, тому я його терплю.
La Fayet et les messieurs fondent devant lui au point que cela me semble tout drôle, à moi qui le traite en riant. Le petit prince l’admire tout à fait. M. de Beaurepaire lui fait la cour; M. de Beaurepaire va partout de sorte que je le supporte.
Звичайно, наш маривудаж,3 — здається, так це зветься, — перебивають усі ці набридуни. Кассаньяк деякий час розмовляє з Файє — думаю, через її корсаж, який вражає... своїми вирізами.
Naturellement nos marivaudages, je crois que cela se nomme ainsi sont interrompus par tous ces importuns. Cassagnac cause quelque temps avec la Fayet, je crois à cause de son corsage qui est prodigieux... d’ouvertures.
За чаєм говорять про політику; у Кассаньяка мігрень, я беру його ключі ховаю в корсажі і не повертаю, поки не знімаємо з них відбиток рисовою пудрою, кладу між шкірою і сорочкою і повертаю йому лише в момент відʼїзду (опівночі) — ще теплими, з певною лукавістю, але вдаючи, що беру їх із кишені.
A thé on parle politique, Cassagnac a la migraine, je lui prends ses clefs les cache dans mon corsage, et ne les rends qu’après en avoir nous en prenons l’emprunte avec de la poudre de riz, je les remets entre ma peau et ma chemise et ne les lui rends qu’au moment du départ (à minuit) toutes chaudes, avec une certaine malice mais faisant semblant de les prendre dans ma poche.
— Це спритно, — каже він і йде, цілуючи мені руку і кажучи: на добраніч, мамо.
— C’est adroit, dit-il et s’en va en me baisant la main et en me disant : bonsoir maman.
Опівніч; я почала писати о сьомій вечора.
Il est minuit, j’ai commencé à écrire à sept heures du soir.
Щодо вчорашнього — після того, як я розповіла про благодійну справу, для якої «ми просили пана де Кассаньяка», я лягла й одразу заснула з найбільшим задоволенням.
Quant à hier après avoir raconté une affaire de bienfaisance pour laquelle « nous sollicitions M. de Cassagnac » je me suis couchée et me suis endormie de suite avec le plus grand plaisir.
До речі про благодійність: пан де Борепер, прийнявши це всерйоз, виголосив нам цілу промову і навів тисячу прикладів зловживань.
A propos de bienfaisance M. de Beaurepaire qui le prit au sérieux, nous fit tout un discours et nous cita mille exploitations.
Сьогодні — візити Музе і Цурло.
Aujourd’hui visites des Mouzay, et de Zurlo.
О пʼятій приходять Бойди — повертаються з пошти Мадлен і не знайшли там листа. Берта пише йому такого листа:
A cinq heures arrivent les Boyd, elles reviennent de la poste de la Madeleine et n’y ont pas trouvé de lettre. Berthe lui en écrit une ainsi conçue :
Переписаний лист · Lettre anonyme des « cinq femmes » à Paul de Cassagnac, 20 janvier 1878— «Наші чоловіки підозрюють бюро Мадлен — неможливо забрати там вашу відповідь. Пишіть на пошту Люксембург 1,2,3,4,5, поспішайте, молодий бонапартист, бо в четвер ми відʼїжджаємо до Ніцци. В середу о девʼятій вечора ми будемо у вас — якщо тільки ви не повідомите мене про протилежне».
— « Nos maris soupçonnent le bureau de la Madeleine, impossible d’y prendre votre réponse. Ecrivez poste Luxembourg 1,2,3,4,5, hâtez-vous jeune bonapartiste car jeudi nous partons pour Nice. Mercredi à neuf heures du soir nous serons chez vous, à moins que vous m’envoyez une lettre contraire ».
Він розпізнає англійський почерк, і якщо він думав, що інші листи приходили від нас, цей змусить його передумати.
Il reconnaîtra une écriture anglaise, et s’il a pensé que les autres lettres venaient de nous celle-ci lui fera changer d’avis.
Думаю все ж, що цей бідолаха мене збентежив, і я така щира, що навмисно повертаюся зі своєї кімнати, щоб написати: через цю дружбу я могла б занедбати... своє мистецтво — якби мені не треба було стати дуже сильною, щоб написати портрет (його портрет).
Je crois tout de même que ce malheureux m’a troublée et si sincère je suis, que reviens exprès de ma chambre pour écrire que cette amitié pourrait me faire négliger... mon art, si je ne devais devenir très forte pour faire le (son) portrait.
Honni soit qui mal y pense.4
Honni soit qui mal y pense.
Примітки
Лаферʼєр (Laferrière) — відома паризька кутюрʼє, одна з найпопулярніших модних кравчинь 1870-х рр. ↩
Александр Дюма-батько (1802–1870) — французький романіст, у чиїх романах («Три мушкетери» та ін.) честь — наріжний камінь. Марі вживає традиційне написання «Alexandre Dumas». ↩
Маривудаж (фр. marivaudage) — галантний флірт зі словесною грою; від імені драматурга Маріво (Marivaux, 1688–1763). ↩
Девіз англійського Ордена Підвʼязки (фр.): «Ганьба тому, хто погано про це думає». Марі цитує його жартівливо, виправдовуючи свої вольності з Кассаньяком. ↩