П'ятниця, 18 січня 1878 р.

І подумати, що є люди, які живуть цим — цим дрібним світським життям... Я розумію це зовсім не так... Я маю на увазі якийсь готель Рамбує, де зібрані всі красуні, всі знаменитості, і де дурні бавлять, бо вони — матеріал для глузувань.
Або Двір, або інтимне коло, де можна жартувати — але маленькі бали, як вчора!!
Що до танців — для мене існують лише полонез для урочистості, менует для грації і тарантела, коли весело і справді хочеться танцювати.
О дев'ятій я вже була в ательє.
Вчора поховали Короля. Шкода, що не подумала про це раніше. Це видовище, яке трапляється раз на століття — а може й рідше.
У мене тільки одне бажання — повернутися до Італії; всі, хто там був, не можуть жити ніде інде, і краще померти там, ніж танцювати тут. Отже, працюємо — і може вдасться поїхати.
Зі мною десять разів на день трапляється — три свічки в кімнаті; невже це я помру? Може, саме тому я така... не знаю, як сказати... що зневажаю все й усіх і хотіла б утекти від усіх, прикрощі мене виснажили — я вже більше не в змозі їх терпіти. Це було б найкращим, що я могла б зробити.
А проте — який щасливий вік: ти сильна, сподіваєшся на тисячі чарівних речей, а точніше — жадаєш їх, ходиш до театру або в світ, достатньо вмити обличчя свіжою водою — і тобі добре. Кажуть, не цінуєш того, що маєш. Неправда.
Ця єдина фраза, написана на Пантеоні, змальовує вам італійську націю — її ентузіазм і піднесену простоту.
Con orgoglio di madre, con dolore di figlia, l'Italia prego pel gran re che fu un gran cittadino, immortalità degli ginusti e degli eroi.
[Шість рядків закреслено]
Пану де Кассаньяку
Мама доручає мені запросити вас на обід у суботу о пів на сьому.
Марі Башкірцефф

Примітки

Готель Рамбує — легендарний літературний салон XVII ст. Катерини де Вівонн, маркізи де Рамбує; для Марі — уособлення блискучого інтелектуального товариства.
Іт.: «З гордістю матері, з горем доньки, Італія молить за великого короля, котрий був великим громадянином, — за безсмертя праведних і героїв». Напис на Пантеоні у Римі під час похорону Віктора Еммануїла II (17 січня 1878 р.).