❦
Понеділок, 14 січня 1878 р.
Я пішла з ательє о пів на дванадцяту, щоб супроводити тіло Валіцького до Ліонського вокзалу, — але приїхала надто пізно. Поховають його в Ніцці: там усі його пацієнти, всі друзі, всі, хто знав і щиро любив його. Щодня отримуємо телеграми, а Анічкови написали листа, що є справжнім вираженням почуттів його досконалих і незрівнянних друзів.# Lundi 14 janvier 1878
Мадам де Музе, скориставшись нагодою, прийшла; але попри найкраще бажання неможливо підтримувати з нею стосунки, бо довелося б ходити на її вечори, бачити всіх цих людей і виставляти себе в її салоні тощо.
Madame de Mouzay saisissant la balle au bond est venue, mais malgré la meilleure volonté du monde on ne pourrait entretenir des relations avec elle parce qu'il faudrait aller à ses soirées et voir tous ces gens et s'étaler dans son salon, etc.
Поль мусить їхати — другий смуток, вільний від гніву й егоїзму.
Paul doit partir, deuxième chagrin exempt de colère et d'égoïsme.
Я доглядала за дідусем усе ранок; він звик, щоб я його розчісувала, а цього ранку захотів, щоб я підстригла його, що я й зробила — досить погано, утім.
J'ai soigné grand-papa toute la matinée, il a pris l'habitude d'être peigné par moi et ce matin, il voulait que je lui coupe les cheveux, ce que j'ai fait assez mal d'ailleurs.