Понеділок, 31 грудня 1877 р.

Ми зустріли Кассаньяка на Єлисейських полях. Він привітався з мамою, але я його не бачила.
Я ходила на різдвяну ялинку до Швейцарок. Було весело й мило, але мені хотілося спати — я працювала до десятої вечора.
Мені сумно — свят у нас не святкують, і від цього сумно. Опівнічний бій годинника я почула в художників. Ми ворожили. Брезло дістане вінці слави, мені — Римську премію, а решті — провали та ляпаси; а мені ще й поцілунок від Робер-Флері. Смішно, однак. Чому б Целлер і Шепі не дістали вінців, а ми з Брезло — провалів. Блан прислав мені чарівну бонбоньєрку.