Середа, 14 листопада 1877

Я ходила в квартал Медичної школи — за різними книгами й гіпсовими відливками. До Вассера, знаєте ж Вассера, що продає всілякі людські форми, скелети і т. ін., — то я там маю заступників, і мене порекомендували пану Матіасу Дювалю, професорові анатомії в Школі витончених мистецтв, та іншим, і хтось прийде давати мені уроки.
Я в захваті: вулиці були повні студентів, які виходили зі шкіл, — ці вузькі вулички, ці крамниці майстрів-скрипалів, усе це нарешті.
Ах! Чорт забирай, — я зрозуміла чари, якщо так можна висловитися, Латинського кварталу.
Від жінки в мені лише оболонка, і оболонка ця до чортів жіноча; що ж до решти — вона до чортів інше. Це не я кажу, бо я уявляю, що всі жінки такі, як я.
Говоріть мені про Латинський квартал — ось де я миряюся з Парижем; здається, що ти далеко, майже в Італії… в іншому роді, звичайно.
Світські люди, інакше кажучи буржуа, ніколи мене не зрозуміють. Тому я звертаюся до своїх.
Молоді нікчеми, читайте мене!
Ось і мама в жаху бачити мене в крамниці, де видно таке… о! таке. «Голих селян». Буржуазка! Коли я напишу прекрасну картину — видно буде лише поезію, квітку, плід… Про гній ніхто не думає. Я бачу лише мету, Кінець. І рухаюся до цієї мети.
Я обожнюю ходити до книгарів і людей, які приймають мене завдяки моєму скромному вбранню за якусь там Брезло; дивляться на вас якось доброзичливо, заохочуючи — зовсім не так, як раніше.
Одного ранку я поїхала з Розалі до майстерні на фіакрі. Щоб розплатитися, я дала їй монету у двадцять франків.
— О! Бідолашна дитино, мені немає чим здати.
Так кумедно.
Блан у нас.

Примітки

Матіас Дюваль (1844–1907) — французький анатом і художник, професор Школи витончених мистецтв; автор відомих посібників з анатомії для художників.