Неділя, 4 листопада 1877

Ходила до Берти.
Кассаньяк майже пообіцяв прийти на обід близько сьомої, якщо встигне повернутися тим поїздом із місця, де він полював. Замість нього — Блан, капітан фрегата, який телеграмою попередив, що Кассаньяк не приїде. Не розумію, навіщо ця депеша, бо вчора казали, що він прийде або не прийде, і чекати на нього спеціально не варто.
Вже не пам'ятаю, з якого приводу запрошення Кассаньяк учора сказав нам із [Зачорнені слова: тією відвертістю] награною і тією фальшивою простотою, що йому властиві… а може, він справді природний? Не знаю напевне, — отже, він сказав:
— Ви всі були так добрі й привітні до мене, що я був би гіршим за невдячного — я був би дурнем, якби і т. д.
Едмон обіцяв мені якогось забіяку, що б'є посуд, матамора, який має стати мені впоперек дороги. Невже це Популь?
А чому ж саме він?
Я вплуталась у цю дружбу з великою людиною, і якби він мене знехтував, я б образилась заради своїх, — сама ж я надто зайнята майстернею.
Я ще не знаю, на якій нозі ми з ним. Чи він сприймає мене серйозно, чи я його?

Примітки

Матамор (від ісп. Matamoros) — театральний тип хвалька й забіяки.