Неділя, 14 жовтня 1877

Як можна не обожнювати Верді. Я не знаю нічого чудовішого за його «Аїду». Кожен акорд і кожна фраза говорять. Я справді думаю, що зрозумієш і зміст пʼєси, і в якій країні відбувається дія, і взагалі все — не бачачи сцени й не чуючи слів. Саме в цьому сенсі я ставлю «Аїду» вище за всю музику світу. І ще — яка чарівність, яка сила, яке вишукане почуття.
Знаєте, я говорю не з ученого погляду — не зуміла б, та й шкода було б. Насолоджуєшся більше... більше насолоджуєшся, не знаючи, як це зроблено.
Не збираючись робити в музиці нічого серйозного, я знаю з неї лише те, що потрібно людині зі смаком, яка не пише музики.
Сьогодні ввечері, граючи на мандоліні арії з «Аїди», я просто від неї шаленію. Я забула про музику... музика налаштовує на життя, на веселість, на сльози, на кохання, на все, що хвилює, радує й мучить, — тоді як малювання — це праця, яка відриває тебе від землі й робить байдужим до всього, крім мистецтва.
Мене возили на прогулянку до Булонського лісу, погода була чудова, а повітря таке ніжне, що мені здавалося, ніби я в Італії. Треба щось придумати на неділю — мені прикро марнувати один день на тиждень, бо я не вмію відпочивати: коли відпочиваю — нудьгую.
Звичайно, вивчення музики вимагає такої самої зосередженості, того самого спокою, — але якщо трохи займаєшся нею для себе або для інших, мусиш зазнавати всіх її впливів.
Захоплюєшся малюванням, живописом, але вони ніколи вас не зроблять... — я сказитися можу, коли не можу висловити думку!!
Втім, я кажу речі добре відомі — мені тільки хочеться, щоб знали, що думаю про них я.
Музика «Аїди» — як «Гретхен» Макса. Вона говорить, вона розповідає вам усю історію — до найменших відтінків; запевняю вас, лише слухаючи музику, можна вгадати, де відбувається сцена — у кімнаті чи надворі, вдень чи вночі.
Поки я кажу ці абстрактні речі, «захекана Франція» чекає результатів виборів. Бо сьогодні вибори. Маршал, мабуть, погано пообідав сьогодні ввечері. Мені так шкода, що нема нікого, хто розповідав би мені про всі ці інтриги.

Примітки

«Аїда» (Aïda) — опера Джузеппе Верді (1871), дія якої відбувається в Стародавньому Єгипті. ↩
Парламентські вибори 14 жовтня 1877 року, проведені після того, як маршал Мак-Магон розпустив Палату під час кризи 16 травня; республіканці зберегли більшість — 313 місць із 521 (en.wikipedia «1877 French legislative election»). ↩