❦
Субота, 29 вересня 1877
Samedi 29 septembre 1877
Сьогодні вранці мені принесли кілька листів; честі щоденника удостою лише один — він того заслуговує:
On m’a apporté plusieurs lettres ce matin, je n’accorde les honneurs du Journal qu’à celle-ci, elle les mérite :
Переписаний лист · Lettre de Paul de Cassagnac, [mercredi 19 septembre 1877][Середа, 19 вересня 1877][Mercredi 19 septembre 1877]Я зворушений тими теплими почуттями, які виявив ваш лист, і поспішаю подякувати вам за це від усього серця.J’ai été touché des sentiments affecteux que votre lettre me témoigne et je viens vous en remercier de tout cœur.Так, ви маєте рацію — я завжди буду для вас старшим братом, залишаючись вам вірним і люблячи у вас ту дивну натуру, якою я захоплююся і яка мене дивує.Oui, vous avez raison, je serai toujours pour vous un grand frère, vous restant fidèle, et aimant en vous l’étrange nature que j’admire et qui m’étonne.Ви не схожі ні на що знане.Vous ne ressemblez à rien de connu.А подобається мені у вас саме те, що вислизає від людей, які вас оточують.Et ce qui me plaît dans votre personne, c’est tout ce qui échappe aux gens qui vous entourent.Панно і друже,Mademoiselle et amie,Не позбавляйте мене вашої прихильності — я її ціную, ціную дуже, і дуже нею пишаюся.Gardez-moi votre affection, j’y tiens, j’y tiens beaucoup et je m’en déclare très fier.У важкі дні, які настають, відважне жіноче серце, як ваше, — добра підмога, і я не тільки не нехтую ним, а й настійно його прошу.Dans les jours difficile qui commencent, un vaillant cœur de femme comme le vôtre est de bon secours et loin de le négliger, je le sollicite vivement.Ви питаєте, що розлучило нас, поки ви були тут?Vous me demandez ce qui m’a séparé de vous, pendant votre séjour ?Ах! Це дуже просто.Oh ! c’est bien simple.Мій друг Блан нічого не сказав мені, що ви в Парижі, і я поїхав на Південь саме в той день, коли зустрів вас на вулиці Шоссе-дʼАнтен.Mon ami Blanc ne m’avai rien dit de votre présence à Paris, et je suis parti pour le midi, le jour même où je vous ai rencontrée rue de la Chaussée d’Antin.Ніякої іншої таємниці й ніякого іншого секрету немає.Il n’y a pas d’autre mystère et il n’y a pas d’autre secret.І я дуже засмутився б від ваших здогадів, якби вони не спонукали вас написати мені ласкавий і добрий лист, — а це і є наше перше дружнє побачення, чи не так?Et je serais fort triste de vos suppositions, si elles ne vous avaient ammené[e] à m’écrire une lettre douce et bonne ce qui constitue notre premier rendez-vous d’amitié, n’estil pas vrai ?Я відʼїжджаю через пʼять-шість днів на весь виборчий період, і ви були б дуже милою, якби сказали мені, чи ви ще гніваєтесь на мене.Je repars dans cinq ou six jours, pour toute la période électorale et vous seriez bien mignonne de me dire, si vous m’en voulez encore.Я кажу вам: до побачення і цілую обидві ваші білі руки, як то має робити найвідданіший і найшанобливіший з ваших друзів.Moi, je vous dis : à [sic] revoir et j’embrasse vos deux mains blanches, comme doit le faire le plus dévoué et le plus respectueux de vos amis.Поль де КассаньякPaul de CassagnacВулиця Булонь, 10-біс10^bis^ rue de Boulogne
Як бачите, лист побував у Шланґенбаді й у Ніцці. У Шланґенбаді він датований 20 вересня. Ви цього не розумієте? У Вісбадені, напередодні нашого відʼїзду або того ж таки дня, я написала Полю де Кассаньяку такого листа:
Comme vous voyez elle a été à Schlangenbad et à Nice. A Schlangenbad, elle est datée du 20 septembre. Vous ne vous l’expliquez pas ? A Wiesbaden la veille ou le jour même de notre départ j’ai écrit à Paul de Cassagnac la lettre suivante :
Переписаний лист · Lettre de Marie à Paul de Cassagnac (copie), Wiesbaden, septembre 1877«Під час нашого перебування в Парижі ми були неприємно здивовані, що зовсім не бачили вас, незважаючи на численні запрошення, які передавав вам ваш друг пан Блан. Тепер, коли ми далеко, я, яка нічого не полишає напівдорозі, звертаюся до вас із запитанням: чому?« Lors de notre séjour à Paris nous avons été désagréablement surprises de ne pas du tout vous voir malgré les nombreuses invitations que vous avait transmises votre ami M. Blanc. Maintenant que nous sommes loin, moi qui ne laisse rien tomber je viens vous demander pourquoi ?Хоч би як із вами познайомитися, відступитися потім нелегко — ви, певно, це знаєте, — а надто мені, бо я уявила собі, що ви будете моїм старшим братом. Вам наговорили купу всього — боялися не виправдати всього сказаного. Але річ не в тім; якщо є якась причина, якої я не можу знати, — скажіть мені так само просто, як я вас питаю, навіть нічого не пояснюючи.Quelle que soit la façon dont on fait votre connaissance, on n’en démord pas facilement vous devez le savoir surtout moi qui m’étais Imaginé que vous seriez mon frère aîné. On vous avait dit un tas de choses peur de ne pas justifier tout ce qu’on avait dit. Mais il ne s’agit pas [de] cela, s’il y a quelque raison que je ne puis savoir dites-le moi aussi simplement que je vous le demande sans même rien expliquer.Беру з вас слово честі, що ніхто ніколи не дізнається, що я написала вам це, — мені було б жахливо соромно.»Je prends votre parole d’honneur que personne ne saura jamais que je vous ai écrit cela, j’en serais horriblement honteuse. »Марі БашкирцеваMarie Bashkirtseff
навскоси
Тепер, коли свідоцтва про добру поведінку республіканців більше немає, ви, певно, у гарному настрої.
[En travers ; Maintenant que le certificat de bonnes mœurs des républicains n’est plus, vous devez être de bonne humeur.]
Це не зовсім так, лист був складений краще; не знаю чому, але всупереч своїй звичці я його ніде не вставила.
Ce n’est pas tout à fait ça, la lettre était mieux tournée, je ne sais pourquoi et contre mon habitude je ne l’ai insérée nulle part.
Я трохи боялася, але не дуже; я ненавиджу не знати, чого мені триматися. Цей чудовий старший брат! Загалом, все це дуже добре.
J’avais un peu peur, pas trop, je déteste ne pas savoir à quoi m’en tenir. Cet excellent grand frère ! Enfin c’est très bien tout cela.
Торлонія тут, Альтамура тут. Ми бачилися. Бідний Альтамура — які конвульсії!
Torlonia est ici, Altamura est ici. Nous nous sommes vus. Ce pauvre Altamura, quelles convulsions !
Скініна сказав мені, що Меліссано в Ліворно разом з Лардерелем, що там є багата американка і що Меліссано у листі до герцога Монтелеоне натякає, нібито заради нього. Може, заради Лардереля. Не знаю, чи розсердилася б я на це, але трохи затремтіла від страху, що Скініна це скаже.
Schininà m’a dit que Melissano est à Livourne avec Larderel, qu’il y a une riche Américaine et que Melissano fait entendre dans une lettre au duc de Monteleone que c’est pour lui. Peut-être pour Larderel. Je ne sais si j’en serais fâchée, mais j’ai tremblé un peu de peur que Schininà ne le dise.
Я обідала за табльдотом, у маленькій чорній короткій сукні і без капелюха; незважаючи на цей скромний костюм, можна подумати, що добрі часи повернулися. Скільки поглядів, мій Імператоре1! Особливо мої дорогі італійці. Розалі каже: інші теж, тільки італійці це більше виявляють. Я розважалася на балконі, вони дефілювали, як у Неаполі. Аби лише той чоловік із розкішною чорною бородою не виявився біржовим маклером! Він уже два дні мене помічає.
J’ai dîné à la table d’hôte, en petite robe noire courte et sans chapeau, malgré ce modeste costume on dirait que le bon temps est revenu. Que de regards, mon Empereur ! Surtout mes chers Italiens. Rosalie dit : les autres aussi, seulement les Italiens le laissent paraître davantage. Je me suis amusée sur le balcon, ils ont paradé comme à Naples. Pourvu que celui à la magnifique barbe noire ne soit pas un agent de change ! Il me voit déjà depuis deux jours.
Сьогодні ввечері, проходячи зі своїм приятелем повз нас, він упустив тростину; приятель кинувся її підняти, — і на землі опинилися вже дві тростини та тисяча вибачень. Непоганий трюк, щоб роздивитися ніжки.
Ce soir en passant avec son ami devant nous, il a laissé tomber sa canne, l’ami se précipita pour la ramasser, ce qui en fit deux par terre et mille excuses. C’est un joli truc pour voir les pieds.
Кажуть, Лардерель тут; мені було б украй неприємно зустріти його, особливо до деяких із тріумфів, що їх пророкував Едмон. Маман, яка все памʼятає, думає, що це діє на мене так само трагічно, як тоді. Дуже шкодую, що розповіла таку принизливу річ.
On dit que Larderel est ici, il me serait profondément désagréable de le rencontrer, surtout avant quelques-unes des gloires prédites par Edmond. Maman qui se souvient de tout pense que cela me fait le même effet tragique qu’alors. Je me repens bien d’avoir raconté une chose aussi humiliante.
Поки все це було трагічним і любовним — це було лише забавним горем, а тепер, коли все охолонуло й вивітрилося, залишилося тільки дуже неприємне відчуття, — немов гидкий смак у роті після чогось поганого...
Tant que c’était tragique et amoureux, ce n’était qu’un chagrin amusant, et maintenant que tout est refroidi et usé il n’en reste qu’un sentiment très désagréable, comme un vilain goût dans la bouche après quelque chose de mauvais...
Бідний Лардерелю, ну що ж! З усіх твоїх рис найглибше закарбувався в моїй памʼяті твій ніс, — і він здається мені надто великим.
Pauvre Larderel va ! Ce qui s’est gravé le plus dans ma mémoire de tous tes traits, c’est ton nez et il me semble trop gros.
Навіщо руйнувати поезію такими потворними зауваженнями! Та годі! Я пишу все, що спадає на думку. Може, через кілька днів я знову віднайду Олександра. Ніколи!.. цілком. Я його зруйнувала цим бридким спостереженням. Й інші теж можуть повалити моїх ідолів одним словом, якимось зауваженням. Я серджуся на них, як зараз серджуся на себе, але діло вже зроблено.
Pourquoi détruire la poésie par des remarques aussi laides ! Bah ! j’écris tout ce qui me vient. Dans quelques jours peut-être retrouverai-je Alexandre. Jamais !... entièrement. Je l’ai démoli avec cette sale réflexion. Les autres aussi peuvent renverser mes idoles par un mot, par une remarque quelquefois. Je leur en veux comme je m’en veux à présent, mais la chose est faite.
Яка шкода...
Quel dommage...
Примітки
«Mon Empereur» («Мій Імператоре») — вигук, який Марі в іншому місці приписує мові Лардереля («quel charmant succès mon empereur ! comme dirait ce cher et misérable Alexandre» — «який чарівний успіх, мій імператоре! як сказав би цей дорогий і нещасний Олександр», 27 листопада 1877 р., 076.0266; Mon Journal, т. 11, с. 68). ↩