Понеділок 30 липня 1877

Кажуть, що чимало дівчат записують свої враження, і ця нерозумна «Vie Parisienne» говорить про це досить зневажливо. Дуже сподіваюся, що я не та нейтральна, заздрісна, неосвічена істота, що всіма порами вбирає таємниці й розпусту; [Кілька рядків закреслено]
Фовель припиняє мої поїздки до Енгієна і, мабуть, відправить мене до Німеччини, що знову все переверне догори дриґом.
Цей шахрай Валіцький — вправна людина, він розуміється на всіх хворобах; я сподівалася, що він помиляється, рекомендуючи мені Зоден, — і от Фовель ось-ось погодиться з ним. Попри Енгієн мені доведеться закінчити тим, з чого слід було починати? Ну що ж!
Часом мене спокушає думка більше не лікуватися, — це коли втрачаю надію одужати.
Я лежала цілий вечір, поки Розалі розповідала мені, як вона викрала б Александріну, як її схопили б і судили в суді присяжних; як її засудили б до двох років вʼязниці, а після помʼякшення вироку — лише до пʼятнадцяти днів.
Португальська ворожка сказала мені, що я допустилася великої необачності й маю намір зробити другу, ще серйознішу.
— Карти, — сказала вона мені, — тим і добрі, що, провіщаючи неприємності, застерігають від них; так їх можна сяк-так уникнути. Отже, не робіть ще й цього нерозважливого вчинку!!
Так, боюся це зробити, але так хочу мати цю дитину. Мені здається, я б її так любила.
Потім я лягла спати з мамою, щоб спробувати примиритися. Але навмисно чи мимоволі — мене дратують у всьому і завжди.

Примітки

«La Vie Parisienne» — популярний паризький сатиричний і світський тижневик, заснований 1863 року; славився глузуванням з буржуазних претензій і модних манірностей. ↩
Зоден-ам-Таунус — німецьке курортне містечко в Гессені, відоме своїми соляними мінеральними джерелами, рекомендованими при захворюваннях горла й бронхів. ↩
Дона Естефана, португальська ворожка на картах («cartomancienne portugaise»), до якої Марі ходила 9 липня 1877 р. (072.0445). ↩