❦
Середа 25 липня 1877
Я підвернула ногу, зістрибуючи з вагона на станції Енгієна. Шкутильгаю, як Гастон минулого року.Je me suis foulée le pied en sautant du wagon à la gare d’Enghien. Je boite comme Gaston l’année passée.
Тіточку обсідають кредитори Жоржа. Я думала, що позбулася всіх цих жахів, — але ні, вони переслідують мене всюди. Я плакала від горя й люті.
Ma tante est assaillie par les créanciers de Georges. J’ai cru être débarrassée de toutes ces horreurs, mais non, on m’en poursuit partout. J’en ai pleuré de chagrin et de rage.
Я дуже нещасна, мені ніби нема чим дихати.
Je suis très malheureuse, il me semble que je n’ai pas de quoi respirer.
Я хочу поїхати до Риму.
Je veux aller à Rome.
Я відповіла Маркуару ось цим жахливим листом, але, щоб ви його зрозуміли, слід сказати, що це аркуш великого формату, де замість ініціалів — мій малюнок, що зображає Олександра, Маркуара і Меліссано, перебраних у марокканські сорочки, французькі плащі тощо на Вільгельма Телля, з коротенькою пелеринкою, шпагою і фетровим капелюхом із гілочкою не знаю чого, капелюх привʼязаний на спині, тож вигляд у них досить милий, пастушачий.
J’ai répondu à Marcuard l’exécrable lettre que voici, mais pour vous la faire comprendre il faut dire que c’est une feuille de grand format et qui au lieu d’initiales porte un dessin fait par moi et représentant Alexandre, Marcuard et Melissano habillés de chemises marocaines, de manteaux français etc en Guillaume Tell, avec le petit mantelet, l’épée et le chapeau de feutre avec une branche de je [ne] sais quoi, le chapeau est attaché sur le dos ce qui leur donne un air berger assez gentil.
«Горації, Клятва на Грютлі1, або примирення, яке вам належить здійснити. Власне, чому ці великі друзі охололи один до одного? Я думала, що мотузка, яка звʼязує їх на моїй картині, міцна. Моє лікування [Один рядок закреслено] в Енгієні, куди мене возять щодня з восьмої до першої, жахливо мене втомлює, а до того ж я ненавиджу Париж. Цей гральний дім, цей базар, це кафе, де можна дихати тільки тоді, коли вже місяць як улаштувався в особняку між двором і садом. Зачиниш вікно — задихаєшся, відчиниш — оглушує гуркіт екіпажів. Моя мандоліна видає лише жалібні звуки, втім, усі струнні інструменти нагадують безліч зворушливих речей. Отже, Манара не каже про мене поганого, бачите, який чудовий молодий чоловік, — ну що ж, надалі віддам йому належне. Щодо вашого місця в тому світі — ви б пішли, мабуть, до раю завдяки вашому рівному характеру, але товариство проклятих тягне вас униз.
« Les Horaces, le Serment de Grutli ou la réconciliation que vous êtes appelé à opérer. Au fait, pourquoi ces grands amis sont-ils en froid ? Je pensais que la corde qui les lie sur mon tableau était solide. Ma cure [Une ligne cancellée] d’Enghien où on me mène tous les jours de huit heures à une heure me fatigue horriblement et puis je déteste Paris. Ce tripot, ce bazar, ce café où l’on ne peut respirer que lorsqu’on est installé depuis un mois dans un hôtel entre cour et jardin. La fenêtre fermée on étouffe, ouvrez-là et vous êtes abasourdi par le vacarme des voitures. Ma mandoline ne rend que des sons plaintifs d’ailleurs tous les instruments à cordes rappellent un tas de choses touchantes. Alors Manara ne dit pas de mal de moi, voyez-vous l’excellent jeune homme, eh bien je lui rendrai justice à l’avenir. Quant à votre place dans l’autre monde vous iriez peut-être au ciel grâce à votre caractère régulier, mais le commerce des damnés vous relègue.
«… Серед тих, що в підвішеному стані!2»
« ... Intra calor che son sospesi ! “
Ах, пане, вас цікавить Евтерпа3, — від вишуканої людини це мене не дивує, і оскільки ви мене благаєте, я охоче викладу вам невтішні подробиці візиту пана де Лардереля і його наслідки для Неї.
Ah ! Monsieur vous vous intéressez à Euterpe, cela ne m’étonne pas de la part d’un homme distingué, et puisque vous m’en suppliez je veux bien vous donner les navrants détails de la visite de M. de Larderel et les suites qu’elle eut pour Elle.
Ваш друг був таким самим Бичачим Оком4, таким самим Червоним Каблуком5, як вам відомо, — завжди у супроводі свого лакея, як Милорд і його слуга. Це дуже обачно. Я показала його тій молодій особі, але вона скрикнула й знепритомніла, тікаючи щодуху, так що жоден велосипедист, посланий їй навздогін, не зміг її наздогнати, і я не знаю, що з нею стало.
Votre ami a été aussi Œil-de-bœuf, aussi Talon-rouge que vous savez toujours suivi de son laquais comme Milord et son domestique. C’est très prudent. Je l’ai donc montré à la jeune personne en question mais elle poussa un grand cri et s’évanouit en s’enfuyant à toutes jambes de sorte que pas un des vélocipèdes qu’on a lancés à sa poursuite n’a pu la rattraper et j’ignore ce qu’elle a bien pu devenir.
Замість того щоб зворушитися цим нещастям, ваш друг і далі часом їздив до Монако з нашими дамами, але незмінно зі своїм другом Торлонією й у супроводі пажа.
Au lieu de s’attendrir sur ce désastre votre ami a continué d’aller à Monaco quelquefois avec nos dames mais invariablement avec son ami Torlonia et suivi d’un page.
Після чого Милорд-і-його-слуга снідав у нас; на жаль, збираючись відʼїздити, ми могли протиставити його грізному екіпажу лише будинок у безладі, чого я ніколи не пробачу собі.
Après quoi Milord-et-son-domestique a déjeuné chez nous, malheureusement étant sur le départ nous n’avions à opposer à son formidable équipage qu’une maison en désordre, ce dont je ne me consolerai jamais.
Не забути б мені, як я обіцяла, обсипати вас благословеннями, повертаючи вам образ, що дещо постраждав від ударів часу.
Que je n’oublie pas de vous combler de bénédictions selon ma promesse en vous restituant l’image un tant soit peu détériorée par les outrages du temps.
Щодо питання, в якому ви обіцяєте мені таку зворушливу стриманість, відповім лише: чи ви часом не приймаєте мене за юну арфістку?!
Quant à la question pour laquelle vous me promettez une si touchante discrétion je vous répondrai seulement : est-ce que par hasard vous me prenez pour la jeune harpiste ?!
Ми лишаємося ще десять днів у Парижі, чекаючи на наших із Ніцци; після чого поїдемо до А не знаю, що робитимемо до вересня, а у вересні, мабуть, поїдемо до Біарріца — кажуть, там буде дуже елегантно.
Nous restons encore dix jours à Paris en attendant les gens de Nice; après quoi nous irons à A je ne sais pas ce que nous ferons jusqu’à septembre et en septembre nous irons à Biarritz peut être, on dit que ce sera très élégant.
Ви все ще приборкуєте коней? Повірте мені, вони кращі за людей: принаймні коли кінь вас хвицне, ви впевнені, що це не ослячий удар6.
Est-ce que vous domptez toujours les chevaux ? Croyez-moi ils valent mieux que les hommes, au moins lorsqu’un cheval vous donne une ruade vous êtes sûr que ce n’est pas le coup de pied de l’âne.
До побачення. Ах! Мало не забула сказати вам, що ваші листи чарівні, і прошу вас не лінуватися.
Au revoir. Ah ! j’allais oublier de vous dire que je trouve vos lettres charmantes et vous prie de ne pas faire le paresseux.
Марі Башкирцева
Marie Bashkirtseff
P.S. Мені щойно повідомили, що на великій дорозі знайшли арфу з запискою такого змісту: «Скажіть їй, що у Швейцарії є небезпечні гори».»
P.S. On vient m’informer que l’on a retrouvé sur un grand chemin, une harpe avec un billet ainsi conçu : Dites-lui qu’en Suisse il y a des montagnes dangereuses. »
До цієї нісенітниці я долучаю фотографію Олександра і запечатую все у величезний жовтий конверт з пʼятьма печатками червоного сургучу і з такою адресою: «Швейцарія, Берн. Цінність три тисячі франків. Пану командору Ф. де Маркуару. Через банкірів Маркуар і Ко».
Je joins à cette stupidité la photographie d’Alexandre et je cachette le tout dans une immense enveloppe jaune avec cinq cachets en cire rouge et l’adresse suivante : Suisse, Berne. Valeur trois mille francs. A M. le commandeur F. de Marcuard. Aux soins de Marcuard et Cie Banquiers.
Усе разом це коштувало мені сім франків, але мене неабияк тішить думка про враження, яке справить ця «цінність».
Cela m’a coûté sept francs en tout mais je m’amuse bien à l’idée de l’effet que produiront ces valeurs.
Якби я дала собі волю, мені було б зручніше7, але я ненавиджу добровільний відчай і роблю все на світі, щоб триматися й не думати про це.
Si je me laissais aller je serais plus comfortable, mais j’ai horreur d’un désespoir volontaire et je fais tout au monde pour me soutenir et pour ne pas y penser.
Фовель прислав мені масажиста, який, кажуть... лікує розтягнення тощо; він масажував мою бідну ногу, я сміялася й кричала, а барон, його дружина, небога й тітка стояли довкола мене і сміялися або... закликали мене до терпіння. Бо ж було боляче, знаєте?
Fauvel m’a envoyé un masseur qui à ce qu’il paraît... guérit les entorses etc. il m’a massé mon pauvre pied, j’en ai ri et crié pendant que le baron, sa femme, sa nièce et ma tante étaient autour de moi et riaient ou... m’exhortaient à la patience. C’est que ça faisait mal, savez-vous ?
Зрештою, це не розтягнення, а як подумаю, що в бідолашного Гастона було розтягнення! Правда, у нього була втіха: праворуч його підтримував Олександр, а ліворуч — його Сілена...
Enfin ce n’est pas une entorse, et quand je pense que ce pauvre Gaston avait une entorse ! Il est vrai qu’il avait la consolation d’être soutenu à droite par Alexandre et à gauche par sa Silène...
Як подумаю про все це... як усе це відтоді зіпсовано.
Quand je songe à tout cela... comme ça a été gâché depuis.
Та ні, це той Олександр посміявся з мене своїми листами, він мене захопив, а потім... а потім уся та дурість, яку ви знаєте.
Mais non, c’est cet Alexandre qui s’est moqué de moi, avec ses lettres, il m’a entraînée et puis... et puis toute cette bêtise que vous savez.
Досить з мене цих портретів; той, що я відіслала Маркуарові, мене страшенно дратував — у тому костюмі Жиля. Здається, я знаю, чому ненавиджу ці портрети: бо вони нагадують мені гидке мавпування з портретом Антонеллі. Фе! Яка гидота. Якби не було інших причин, Олександра вподобали б уже тільки тому, що його вплив був цілком чистий і чарівний.
J’ai assez de ces portraits, celui que j’ai renvoyé à Marcuard m’embêtait tout à fait, avec son costume de Gil. Je crois savoir pourquoi je déteste ces portraits, eh bien c’est parce que cela me rappelle les sales singeries avec celui d’Antonelli. Fi ! l’horreur. S’il n’y avait pas d’autres raisons on préférerait Alexandre seulement parce que son influence a été toute propre et charmante.
Так, це Антонеллі заважає мені дивитися на Олександра. Це цуценя, цей римський негідник! Він був би цілком непоганий, якби мені не заманулося зробити з нього героя! Чи було це...
Oui, c’est Antonelli qui m’empêche de regarder Alexandre. Ce petit chien, ce saligot de Rome ! Il aurait été fort bien si je n’en avais eu la fantaisie de faire un héros ! Etait-ce...
Що ж, це був урок, який пішов мені на користь і ще піде, тільки годі не сердитися через це.
Enfin c’était une leçon qui m’a profité et qui me profitera, seulement on ne peut pas s’empêcher de ne pas en être fâchée.
Примітки
Клятва на Рютлі (Грютлі) — легендарна присяга, що, за переказом, започаткувала Швейцарську Конфедерацію 1291 року; улюблений сюжет патріотичного живопису й драматургії. ↩
В оригіналі італійською: «... Intra calor che son sospesi !» — неточна цитата з Данте, «Пекло», II, 52 («Io era tra color che son sospesi»): «Tra color che son sospesi» — «Серед тих, що в підвішеному стані» (тобто душ Лімбу; рядок 52 пісні II, звірено за it.wikisource, «Divina Commedia/Inferno/Canto II»). Марі спотворює початкове слово і пише «calor» (спека) замість «color» (ті). ↩
Евтерпа — муза музики в грецькій міфології; Марі грайливо вживає це імʼя для вигаданої арфістки у своїй комічній оповіді. ↩
Фр. Œil-de-bœuf («бичаче око») — передпокій у Версалі, де придворні очікували на короля; тут вжито глузливо, на позначення удаваних манер, набутих при дворі. ↩
Фр. Talon-rouge («червоний каблук») — відмітна ознака французької шляхти за старого режиму; тут на позначення претензійної аристократичної манірності. ↩
Фр. Le coup de pied de lʼâne («ослячий удар») — ідіома з байки Лафонтена, що означає боягузливий напад на того, хто вже повалений. ↩
В оригіналі англійською: «comfortable». ↩