П'ятниця, 6 липня 1877

Після Енгена, примірок і Булонського лісу в купе я провела дві години відпочиваючи — тобто уявляючи, як Алессандро повернеться до мене... et cetera.
Я практикую ці фантазії без захопленості, без кохання — лише з лінощів і втоми. Минулого року я розповідала про них без коментарів, що могло здатися справжнім маренням. До речі, про минулий рік — проти них ведуть жахливий процес, тобто графиня Лоретта Ламбертіні претендує на частку спадщини великого кардинала. Справа дуже цікава — «Фігаро» тримає нас в курсі. Виявляється, Лоретта є дочкою якоїсь іноземної панни, що згодом вийшла заміж. Кардинал спілкувався з нею французькою, хоч вона й не була француженкою. Врешті-решт її ім'я відкриють, якщо справу доведуть до краю. Вона ще жива.
Ось лист від Фостер. Він навіює мені думки. Треба б десь зустрітися цієї осені — а після зими в Парижі, з уроками, курсами, Фовелями, можна поїхати провести сезон у Лондоні. Це не хмара — це можливість, щось здійснюване й майже легке. А лондонський сезон!..
Пані де Мертен пропонує поїхати за шість годин звідси — на полювання... за маркізом де Прео. [він є] Як його давні друзі, ми б відвідали його замок.
Не беру свою чарівність ні до чого... у шестидесятирічного, та й це було б занадто неймовірно і занадто чудово. До того ж його племінники неодмінно стали б настороже — і я вийшла б із цього в ганьбі й насміхах. Якби він був тут... то відносно не так складно.

Примітки

RSR: Кардинал Джакомо Антонеллі (Giacomo Antonelli, 1806–1876) — кардинал-статс-секретар Ватикану, найвпливовіший помічник Пія IX впродовж майже тридцяти років. Після його смерті в листопаді 1876 р. графиня Лоретта Ламбертіні подала позов, стверджуючи, що є його незаконнонародженою дочкою.