П'ятниця, 8 червня 1877

Так спекотно, що не знаєш, де подітися, я лягла на підлогу й мріяла, що божеволію за Алессандро, але тільки вві сні.
Тріфон не сплатив за свято й розповів, що я не дала йому грошей. Оскільки це виставляло мене в доволі дивному світлі перед людом вулиці де Франс, я пішла до бакалійниці й, зібравши їх усіх, виголосила перед ними промову, що убезпечує мене від майбутніх непорозумінь. Я мала честь познайомитися з пані Корнійон, торгівкою вином, та іншими, теж вельми поважними особами. Одна з моїх мрій — бути особисто знаною в усіх верствах того міста, де я оселилася б.
Усі в саду, я піду подивитися, що там утнули в Монако, бо чую маму.
Нічого путнього не зробили, кілька анекдотів на додачу, ось і все. Валіцький учора почув на вокзалі, куди супроводжував пані Кондареву, отакий діалог, але скажімо спершу, що тутешні російські дами вельми обізнані в природничих науках і знаходять велику втіху у вивченні різних явищ як у теорії, так і на практиці.
Тож пані Булдакова підійшла до пані Кондаревої і після перших фраз:
— Чому це ви сказали, що в мене завжди мокро? — спитала вона.
— Хіба я була в вас там? — спитала своєю чергою пані Кондарева.
— Але ж ви це сказали.
— Ну, то Клозе мені розповів.
— Який Клозе?
— Та Клозе, той, що був із Бутовською ці останні роки.
— Ви хочете сказати Шоссад?
— Шоссад чи Клозе, я подумала про water-closet; це те саме.
Усе це, ясна річ, не заважає якнайчудовішим стосункам!
Здається, Булдакова, помщаючись за те, що розповіла наша приятелька, вигадала, ніби та скаржилася, що її обікрали в нашому домі. І, не вдовольнившись цією вигадкою, вона ще й пішла вихвалятися, кажучи:
— «Тепер я певна, що її виженуть», — невинність пані Кондаревої більш-менш доведена.

Примітки

Water-closet (англ.) — вбиральня; каламбур пов'язує прізвище Клозе/Шоссад зі сороміцьким натяком.