❦
Понеділок, 4 червня 1877
Неможливо так дріб'язково й у найменших дрібницях перечити, як перечать мені. Я господиня, як то кажуть, а доводиться вести більш-менш докучливі суперечки за найнікчемніший півлітра молока. Я кажу буквально й нітрохи не перебільшую. Мої книжки спаковано, і ось саме тут мені чинили безліч крутійств: не хотіли давати ключів від валіз, дали, вискалившись, потім удавали, ніби не розуміють, навіщо весь цей переїзд, наче ніколи й мови не було про від'їзд і наче ми оселилися в Ніцці назавжди. Мене це так роздратувало, що я відповідала на всі дурниці, які слід було б оминути мовчанням... А останньою краплею було те, що замість сидіти тихо, мене провокували, наче на моєму місці.# Lundi 4 juin 1877
Я втекла до себе, де легковажне чтиво потроху мене заспокоїло. На щастя, нікого чужого не було, Немеков, який зовсім не схожий на того, хто прагне подружнього вінця, пішов перед обідом.
Je me suis enfuie chez moi où une lecture frivole m'a peu à peu calmée. Heureusement il n'y avait personne d'étranger, Nemekoff qui n'a pas l'air du tout de désirer l'hymen, est parti avant le dîner.
Так спекотно, що я втомлена вдвічі.
Il fait si chaud que je suis doublement fatiguée.