❦
Субота, 31 березня 1877
Пів на одинадцяту, якщо до одинадцятої ти будеш на Кʼяї, з тобою станеться сама знаєш що. Я лежала, а за пʼять до одинадцятої вже була пішки в саду Кʼяї, що зветься, як знають усі собаки, Вілла-Реале1, скорочено вілла. Після години примусової ходи — ось я. Тепер мені треба писати кілька разів на день.Dix heures et demie si avant onze heures tu seras à la Chiaja il t’arrivera tu sais quoi. J’étais couchée et à onze heures moins cinq minutes j’étais à pied dans le jardin de la Chiaja qui se nomme comme le savent tous les chiens, Villa-Reale, par abréviation villa. Après une heure de marche forcée me voici. A présent il faut que j’écrive plusieurs fois par jour.
— У готелі «Лувр» дві дуже гарненькі російські панни, — каже він М[амі], а потім, звертаючись до Діни: — Який чарівний у вас капелюшок, панно! І ви на диво гарно зачесані, ці кучері — чарівні.
- Il y a à l’hôtel du Louvre deux demoiselles russes très jolies -dit-il à M[aman] et encore s’adressant à Dina : - Quel ravissant chapeau vous avez Mademoiselle ! Et vous êtes admirablement bien coiffée, ces boucles, c’est ravissant.
Ви зрозуміли? І знаєте, через це я вчора ввечері насилу заснула.
Avez-vous compris ? Et savez-vous que cela m’a presque empêché de dormir hier soir.
Прогулюючись із Розалі, я була дуже дотепна й силкуюся щосили втриматися в учорашньому настрої. Я відчуваю, що наближається це знищення, як верблюди в пустелі чують, що надходить ураган.
En me promenant avec Rosalie j’avais beaucoup d’esprit et je tâche de toutes mes forces de me maintenir dans les dispositions d’hier soir. Je sens l’approche de cet anéantissement comme les chameaux sentent venir l’ouragan dans le désert.
— Пан граф повернувся й ліг, — сказала мені вчора Розалі.
- Monsieur le comte est rentré et couché me dit hier Rosalie.
Може, у нього болить рука, подумала я; і тут нерозважливе бажання піти стати навколішки біля його ліжка й стерегти його сон чи прислужитися йому, якщо рука не дає йому спати. Це цілковитий переворот усіх моїх уявлень про… купу речей. І я можу сміливо сказати: такого ще ніколи не було. У мене нема волі, мені нічого не хочеться робити.
Il a peut-être mal au bras pensai-je; et là-dessus un désir déraisonnable d’aller m’agenouiller près de son lit et guetter son sommeil ou le servir si son bras l’empêchait de dormir. C’est un bouleversement complet de toutes mes idées sur... un tas de choses. Et je puis le dire hardiment cela n’a jamais été ainsi. Je n’ai pas de volonté, je n’ai pas le désir de faire quoique ce soit.
Я позувала, вигукуючи: я божеволію за ним! Тепер я ненавиджу, коли про це говорять, бо весь час чогось боюся.
Je posais en criant : j’en suis folle ! Maintenant je déteste qu’on en parle parce que j’ai toujours peur de quelque chose.
— Який чарівний чоловік, — каже мама, — це перший майже довершений молодик, що я зустрічаю за кордоном. Тільки яка шкода — усілякі Ріґі й Меліссано його зʼїдять. Природно, було б безглуздо дивитися на нього не лише… а навіть як на світську людину, як усі інші.
- Quel charmant homme, dit maman, il est le premier jeune homme presque accompli que je rencontre à l’étranger. Seulement quel dommage, les Righi et les Melissano le mangeront. Naturellement il serait insensé de le regarder non seulement... mais même comme un homme du monde comme tous les autres.
Ця остання частина промови завжди йде слідом за якимось Діниним жартом про моє кохання. Це останнє слово, що я щойно написала, ранить мене, я ненавиджу говорити про це трагічно й не можу сміятися. Якщо я колись йому й подобалася, то за ці два дні він утратив усі ілюзії. Я ганебно неприємна. У нього вже нема того несамовитого вигляду, він серйозний і пристойний. Тим гірше, раніше він смішив мене, а тепер мало не доводить до сліз. Я ненавиджу себе за ці сентиментальні фрази, я ненавиджу себе за ці… дурниці! Це так смішно! Менше запалу, будь ласка.
Cette dernière partie du discours vient toujours à la suite de quelque plaisanterie de Dina sur mon amour. Ce dernier mot que je viens d’écrire me blesse, je déteste en parler tragiquement et je ne puis pas rire. Si jamais je lui ai plu, en ces deux jours il a perdu toutes ses illusions. Je suis indignement désagréable. Il n’a plus son air insensé, il est sérieux et convenable. Tant pis, avant il me faisait rire à présent il me fait presque pleurer. Je me déteste pour ces phrases sentimentales, je me hais pour ces... bêtises ! C’est si ridicule ! Moins de chaleur S.V.P.
Біжу мешкає в кімнаті геть унизу, що схожа на комірчину консьєржа біля службових дверей.
Bijou loge dans une chambre tout à fait en bas, qui est comme une loge de concierge près de la porte de service.
Візитки Дзуніки й Маріні.
Les cartes de Zunica et de Marini.
Я хотіла лишитися вдома, але, побачивши, як Лардерель біжить попідруки з офіцером і вітає маму, що саме проходила з Фаббрікаторе, я роблю їм знаки і, насадивши капелюх бозна-як, я хочу йти. Ах! Так, Фаббрікаторе вертаються і приходить Денгоф! Чверть години гарячки!
Je voulais rester à la maison, mais ayant vu Larderel courir bras dessus bras dessous avec l’officier, et saluer maman qui passait en ce moment avec les Fabbricatore je leur fais des signes et mettant mon chapeau Dieu sait comment, je veux partir. Ah ! oui les Fabbricatore rentrent et Doenhoff vient ! Un quart d’heure de fièvre !
Нарешті я його бачу! Я ставлю знаки оклику не задля сміху й не за звичкою, а тому, що я задихаюся, я сама не своя. Він там з тим прекрасним офіцером, який бридкий і якого я ненавиджу, такий собі кровопивця! І Меліссано. — Меліссано мучив мене цілий день, аби йому вас відрекомендували, — сказав він. Отож завдяки Меліссано це чудовисько заходить. Попри свій поганий зір я впізнала його на величезній відстані.
Enfin je le vois ! Ce n’est pas pour rire et par habitude que je mets des points d’exclamation, c’est parce que je suis haletante, hors de moi. Il est là avec ce bel officier qui est affreux et que je déteste, espèce de sangsue ! et Melissano. - Melissano m’a tourmenté toute la journée pour vous être présenté - a-t-il dit. Grâce donc à Melissano ce monstre rentre. Avec ma mauvaise vue je l’ai reconnu à une énorme distance.
Мама, о! Усе та сама! Мама піднімається обідати! Уявіть собі — обідати! Хіба це не дурість. Я була за столом, о, лють, коли в дзеркалі навпроти себе побачила, як двері прочиняються й показують мені бліде обличчя Біжу, а за ним — пана мавпу2. Пан граф обмінявся бозна-якими гримасами з Мадам моєю матірʼю. І ось. Усе скінчилося. Я сходжу вниз.
Maman, oh ! toujours la même ! Maman monte dîner ! Imaginez-vous dîner ! Si ce n’est pas stupide. J’étais à table ô rage, lorsque dans la glace en face de moi j’ai vu la porte s’entrouvrir et me montrer la figure pâle de Bijou, et derrière lui Monsieur le singe. Monsieur le comte a échangé je ne sais quelles grimaces avec Madame ma mère. Et voilà. Ce fut fini. Je descends.
— Ах! Панно, ви проґавили! Ці панове були тут, вони були такі розчаровані! Пан граф увійшов, він сказав мені, що, словом: «якщо ви будете слухняна, я пришлю вам малого Шарля». — Він так сказав! Глибокий захват.
- Ah ! Mademoiselle vous avez manqué ! Ces messieurs étaient ici, ils avaient l’air si désappointé ! Monsieur le comte est entré, il m’a dit que enfin : « si vous êtes bien sage je vous ferai venir le petit Charles ». - Il a dit ça ! Profond ravissement.
— Так, і він стукнув по тій скрині своєю тростиною й спитав, чи там ви тримаєте свої листи й усе, що пишете. Я сказала йому, що ні, що це в білій скриньці, а він сказав, що одного дня вкраде це, щоб прочитати, і ось, він сказав, що сьогодні ввечері дуже гарно в Сан-Карло, але що він піде на «Skating»3, бо ці пані туди йдуть, і що він відрекомендує там пана князя де Меліссано… словом. — Словом, це ганьба!
- Oui, et il a tapé sur ce coffre avec sa canne et il a demandé si c’est là que vous mettez vos lettres et tout ce que vous écrivez. Je lui ai dit que non, que c’est dans la boîte blanche et il a dit qu’il allait un de ces jours voler cela pour le lire, et voilà, il a dit que ce soir c’est très joli à Saint-Charles mais qu’il irait au Skating puisque ces dames y vont et qu’il va là présenter Monsieur le prince de Melissano... enfin. - Enfin c’est une infamie !
Вони не прийшли на «Skating», при мені були обидва злидарі, Караччоло й Меліто, Сантасілья, Кампомаріно й Маріні. Я каталася, потім сідала на найвищу сходинку, де стоять стільці, навколо мене збиралися; щось ніби сходи Гавронців… Здаєшся дотепним задешево отже легка французька говірка, надто ж в Італії. Ті, що були зі мною, не варті жалю, а от я!
Ils ne sont pas venus au Skating, j’avais les deux misères, Caracciolo et Melito, Santasiglia, Campomarino et Marini. Je patinais, puis je m’asseyais sur la plus haute marche où sont les chaises, on se groupait autour de moi; une sorte d’escalier de Gavronzi... On paraît spirituel à bon marché donc un parler facile français, surtout en Italie. Ceux qui étaient avec moi ne sont pas à plaindre mais moi !
Ах! Якщо так! Чи довго це триватиме? Розалі каже, що Біжу вийшов на годину раніше за нас, кажучи: — Я не йду до театру, я йду на «Skating».
Ah ! si c’est comme ça ! Cela va-t-il durer ? Rosalie dit que Bijou sortit une heure avant nous disant : - Je ne vais pas au théâtre, je vais au Skating.
Словом, що мені сказати! Я вражена злою долею. На мене наслано лихий пристріт; треба-таки вірити в наврочення4!
Enfin que puis-je dire ! Je suis frappée du guignon. On m’a jeté un mauvais sort; il faut bien croire à la gettatura !
Послухайте, я знищена, я ніколи такою не була, я ніколи не думала про чоловіка так, як думаю про цього. Не те щоб він видавався мені хорошим… але він видається мені досконалим. Одіффре був жорсткий, в Антонеллі була сила вад, які я добре відчувала, а втім, ви знаєте, це лише відбилося на мені. Але Лардерель… це аж до того, що я гніваюся на себе, що ставлю його імʼя поряд з іншими, і що маю його за… досконалого.
Ecoutez je suis anéantie, je n’ai jamais été ainsi, je n’ai jamais pensé à un homme comme je pense à celui-ci. Ce n’est pas qu’il me semble bien... mais il me semble parfait. Audiffret était dur, Antonelli avait une foule de défauts que je sentais bien, d’ailleurs vous savez cela n’avait fait que déteindre sur moi. Mais Larderel... c’est au point que je m’en veux de placer son nom avec les autres et que je le trouve... parfait.
Я не можу про це чути, це доводить мене до надзвичайних станів, і коли мама засумнівалася в цілковитому розриві з Ріґі, додавши, що Маркуар і кровопивці, можливо, силкуються знову їх звести, я всерйоз вийшла з кімнати, всерйоз кажучи, що не можу слухати таких жахів. У це годі повірити! І ледве я це написала, як мені здається, що я вигадала чи перебільшила. Та ще більше, послухайте:
Je ne peux pas en entendre parler, cela me met dans des états extraordinaires et lorsque maman a douté d’une complète rupture avec la Righi, ajoutant que Marcuard et les sangsues travaillaient peut-être à les remettre ensemble, je suis sortie sérieusement de la chambre, disant sérieusement que je ne pouvais pas écouter de pareilles horreurs. C’est à ne pas y croire ! Et à peine écrit, je crois que j’ai inventé ou exagéré. Bien plus encore, écoutez :
— Чому ви все говорите мені про Ріґі! Невже мене не хочуть лишити в спокої! Це ганебно!
- Pourquoi vous me parlez toujours de la Righi ! Est-ce qu’on ne veut pas me laisser tranquille ! C’est indigne !
І я сіла біля столу у вітальні, ладна заплакати, і якби Діна не прочинила двері, щоб спитати мене бозна-що, я б заплакала. Я зараз заплачу, ні, а це, може, й пішло б мені на користь.
Et je m’assis près de la table du salon prête à pleurer et si Dina n’avait pas entrouvert la porte pour me demander je ne sais quoi, j’aurais pleuré. Je vais pleurer à l’instant, non, et cela me ferait du bien peut-être.
Навіщо було мені писати! Я вже забула, це була лише дурничка, щоб переповідати її покоївці з варіаціями. Навіщо, ну навіщо ці листи!! Він перший! А тепер! Найкраще було б поїхати післязавтра. Мені ще нема чого забувати… Карти весь час кажуть «ні»!
Pourquoi m’avoir écrit ! J’avais oublié, ce n’était plus qu’une bêtise à débiter à ma femme de chambre avec des variations. Pourquoi, voyons pourquoi ces lettres !! Lui le premier ! Et maintenant ! Le mieux serait de partir après-demain. Je n’ai encore rien à oublier... Les cartes disent toujours non !
Навіщо нарікати, мої сльози тут нічого не зарадять. Я приречена бути нещасною. Ще й це, потім мистецька слава, а якщо я зазнаю невдачі, будьте спокійні, я не житиму, щоб цвіліти десь у домашніх чеснотах.
A quoi bon se plaindre, mes larmes n’y feront rien. Je suis condamnée à être malheureuse. Encore cela, puis la gloire artistique et si j’échoue, soyez tranquille, je ne vivrai pas pour moisir quelque part dans les vertus domestiques.
Я більше не хочу говорити про кохання, бо зужила це слово намарне. Я більше не хочу прикликати Бога, я хочу померти. Боже мій і Господи Ісусе Христе, дай мені померти! Я мало прожила, але наука велика. Усе було проти мене. Я хочу померти. Я безладна й сплюндрована, як мої писання. Я ненавиджу себе, як усе жалюгідне. Померти, Боже мій, померти. З мене досить.
Je ne veux plus parler d’amour parce que j’ai usé ce mot pour rien. Je ne veux plus invoquer Dieu, je veux mourir. Mon Dieu et Seigneur Jésus-Christ, faites-moi mourir ! J’ai peu vécu mais l’enseignement est grand. Tout m’a été contraire. Je veux mourir. Je suis incohérente et saccagée comme mes écrits. Je me déteste comme tout ce qui est misérable. Mourir Mon Dieu, mourir. J’en ai assez.
Я не кохаю Лардереля, але це ще одне горе, ганьба, вже не знаю що.
Je n’aime pas Larderel, mais c’est un chagrin de plus, une honte, un je ne sais plus quoi.
Дуже солодка смерть — померти, співаючи якусь прекрасну арію Верді. Жодної злості не прокидається, як раніше, раніше я хотіла жити навмисне, щоб інші не тішилися й не торжествували, а тепер мені байдуже. Я надто страждаю. Навіщо було мені писати!!!
Une mort bien douce, mourir en chantant quelque bel air de Verdi. Aucune méchanceté ne se réveille comme avant, avant je voulais vivre exprès, pour que les autres ne jouissent et ne triomphent pas, à présent cela m’est égal. Je souffre trop. Pourquoi m’avoir écrit !!!
Примітки
Іт. «Villa Reale» — «Королівська вілла», публічний сад на неаполітанській набережній. ↩
Фр. Monsieur le Singe — «пан Мавпа», зневажливе Маріїне прізвисько Меліссано (пор. «бідолашна мавпа» в записі 26 березня). ↩
«Skating» (англ.) — роликова ковзанка, модний світський заклад 1870-х років. ↩
В оригіналі італійською: «gettatura» — «лихий погляд», пристріт; неаполітанський забобон. ↩